На Вінниччині, у селі Круподеринці донедавна Погребищенського району, є унікальна церква-мавзолей. Тут знайшов свій спочинок граф Микола Павлович Ігнатьєв. У 19 столітті він був послом Російської імперії у Китаї та Туреччині, обіймав посаду міністра внутрішніх справ, нагороджений десятками орденів різних країн світу! А доживав віку в українському селі в убогості.
Як дипломат Микола Павлович багато їздив по світу. Особливу вдячність отримав від болгар – за організацію гуманітарної допомоги для них в російсько-турецькій війні (1877-1878). Саме він, генерал-лейтенант Ігнатьєв, у 1878 році підписав Сан-Стефанський договір, за яким Болгарія здобула незалежність. На його честь було названо п’ять селищ у країні, вулиця у столиці Софії та пік в Антарктиді.
Дружина дипломата походила з роду Голіциних. Вони виховали семеро дітей. Одна донька стала відомою сестрою милосердя, доглядала за пораненими. Син Володимир загинув у 26-річному віці в російсько-японській війні, його брати Павло та Олексій були Київськими губернаторами.
Сам Микола Ігнатьєв, зробивши блискучу кар’єру, у 1880 році пішов у відставку й оселився у селі Круподеринці. Один із синів лишив спогади, що батько жив тоді на кошти матері, адже його власний фінансовий стан був плачевним. Але це не завадило йому втілити грандіозний проєкт – збудувати родинну церкву-мавзолей. Її звели у притаманному давньоболгарській архітектурі стилі. Тут знайшов спочинок і граф, який помер 20 червня 1908 року, і його дружина.
У селі переповідають, що після революції 1917 року їхню церкву хотіли підірвати більшовики заради цегли. Але тоді один із місцевих мешканців переконав варварів, що при будівництві мавзолею розчин замішали на яєчних жовтках. Мовляв, якщо церкву підірвати, цегла не роз’єднається, а розсиплеться на друзки. Так святиня й встояла. А з нею – й маєток графа, в якому нині – сільська школа.
Наталія КРАВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!