Невеличке село Лукашівка на Чернігівщині, де мешкає приблизно чотириста людей, 21 день була під окупацією. За цей час тут розстріляли двадцятьох місцевих, розбомбили 30 будинків, знищили церкву, школу. Коли орків прогнали, взялися допомагати місцевим не лишень волонтери, а й селяни з іншої Лукашівки, проте вже на Вінниччині. До ящиків з гуманітарною допомогою школярі клеять малюнки із сердечками та підписами: «Лукашівці з Чернігівщини від Лукашівки з Вінниччини».
У московській церкві зробили склад зброї
На початку березня у Лукашівку на Чернігівщині зайшли росіяни і почали обстрілювати село. Раніше звідси до обласного центру можна було доїхати за 15 хвилин. А коли міст через Десну зруйнували, то об’їжджати треба понад 150 кілометрів. Під час нападу українські нацгвардійці закріпилися на місцевій фермі і тримали оборону.
– Ми саме корів зібралися доїти, а наші прийшли і сказали, що треба ховатися, – тремтить від спогадів голос Алли Коробки. – Завели нас у кімнатку без вікон і сказали не виходити. До трьох часов дня ми там лежали і прощалися, істерика була. Бомбили нас і стріляли. Потім по нас прийшов син доярки і вивів болотом. Дорогою бачили двох наших мертвих солдатів, які уже були босі. А один хлопець лежав за мішками на фермі. Не могли вони його забрати, то люди допомогли, – розповідає жінка.
Росіяни не дозволяли ні доїти, ні годувати корів. Худоба вижила лише завдяки тому, що окупанти погодилися її випустити на пасовище. Частина тварин загинула від обстрілів, решта втратила молоко.
– Лишилося 42 дійні корови, а було 65. Телята всі пропали, подохли, – бідкається фермерка.
У Лукашівці не викрадали цивільних. Кілька людей загинули під час обстрілів. За словами місцевих, у автомобілі, який досі стоїть серед вулиці поблизу храму, розстріляли бійця тероборони. А у самій церкві московського патріархату орки зробили склад боєприпасів. Також ночували тут та їли. А однієї ночі пролунав вибух. Серед уламків валяються бляшанки та упаковки від російських сухпайків і покрите пилом церковне приладдя. «Церква ваша трохи постраждала, але ми вийшли живі», – заявив людям вранці російський солдат.
Селяни планують відбудувати церкву.
– Але тепер вона буде українська, – каже один чоловік. – Московського тут не буде нічого.
Шукали бази НАТО
Два місяці жили без світла. Тепер уже є електроенергія, запрацював магазин. У ньому продають продукти. А одяг, взуття та іграшки безкоштовно привезли волонтери. Продавчиня Таня розказує, що не тікала нікуди.
– Одного дня росіяни сказали власнику, що відкрили магазин, бо були голодні. Зайшли не через двері – вирвали ґрати з вікна, прив’язавши їх до танка, – пригадує. – Серед москалів хороших не було. Дивувалися асфальту, шукали бази НАТО. Перевіряли, чи люди сидять у підвалах, але дозволяли вийти надвір. Натомість у сусідньому селі Ягідне росіяни всю окупацію тримали місцевих у шкільному підвалі, де майже за місяць загинули 12 осіб.
У Лукашівці потрохи приходять до тями. Уже й посадили городи, хтось засклив вікна, а хтось найперше відбудував погріб. Волонтер Дмитро Кирпа організував толоку. Привіз з Києва на два дні понад сто волонтерів. Молоді хлопці та дівчата розбирали сміття біля зруйнованих осель.
Люди приносять навіть ложки і тарілки
Не лишилися осторонь біди цього села і в іншому куточку України. В однойменній Лукашівці, але вже на Вінниччині, активно зносять у місцевий будинок культури не лишень продукти, а й речі. До доброї справи приєдналися мешканці інших сіл Якушинецької громади – Іскрині та Дашківців. Волонтери дали телефони постраждалих з Чернігівщини, і вони склали перелік найнеобхіднішого.
– Люди навіть не мають у чому їсти зварити, – мало не плаче Катерина Клименко. – Принесла каструльку, миски, ложки. У країні біда, треба помагати чим можемо.
Місцеві підприємці закупили постільну білизну. Люди несуть олію, крупи, дитячі речі. Представник агропідприємства Олександр Дідич привіз печиво та борошно. А у Вінниці для дітей з постраждалої Лукашівки організували збір іграшок та канцелярії.
– Об’єднуватися потрібно, бо ми є нація, – переконані люди. – А для того, щоб бути єдиними, потрібно допомагати тому, хто цього потребує!
Наталія ВЕЧОРОВА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!