Один день в історії УПА на Волині: розгром нацистського концтабору
Волинь

Один день в історії УПА на Волині: розгром нацистського концтабору

8 квітня 2017, 14:27
1
1
Сподобалось?
1

Восени 1941 року німці змусили усе працездатне населення села Лобачівка Горохівського району збудувати концтабір. Він мав форму трикутника, який відмежовували стовпи з колючим дротом і загорожа заввишки майже три метри. Всередині табору було три великі бараки, де поставили пічки і двометрові нари.

У таборі було кілька сотень невільників, яких звозили з усього району. Серед них були комуністи, націоналісти і члени української поліції, яких підозрювали у зв’язках з УПА (адже багато з них в Горохові перейшли до повстанців). Охороняли табір поліцаї, багатьох розстріляли. Комендантом табору був горохівчанин Григорій Герасимович, який, за спогадами селян, власноруч вбив багатьох в’язнів у невеликій соснині, яку люди називали «Звіринець».

– Мені довелося бути у Лобачівському таборі декілька днів, але поліцай Сусь випустив мене, – згадував мешканець села Петро Чучман. – Багато полонених поліцаї розстріляли. Були випадки, коли поліцай брав кількох людей і йшов заготовляти віники в ліс. Виводив їх в урочище Звіринець і там розстрілював. Особливо старався Коломієць, який знищив багато бранців. Пізніше там було виявлено останки загиблих людей. Коли повстанці з УПА напали на табір, вони визволили всіх в’язнів, захопили в полон поліцаїв-охоронців і коменданта табору Герасимовича, якого застрілили. Поліцаю Коломійцю вдалося втекти і сховатися.

Керівництво УПА з самого початку планувало знищити концтабір. 4 квітня 1943 сотня на чолі з Олексієм Брисем (Остап) здійснила напад на концтабір у Лобачівці.

– Наступ на Лобачівку ми провели за всіма правилами військової тактики, – згадував Олексій Брись. – Оточили село, зробили засідку з кулеметами. Бій тривав близько двох годин, загинуло 6 вояків УПА, вбито 43 нiмців i поліцаїв». В’язнів відпустили додому, коменданта привселюдно розстріляли на вулиці. Чимало звільнених із концтабору радянських військовополонених приєдналося до постанців, поповнивши відділи іноземців на базі Січ поблизу села Вовчак.

Цього ж дня повстанці напали на німецьку автоколону на шосе Горохів - Берестечко біля Лобачівського лісу. Організувавши засідку, дві чоти УПА з відділу Остапа знищили 8 вантажних та 2 легкових автомобілі нацистів, які під час пацифікації села Постійно спалили більше половини будинків. Начальника горохівської жандармерії Гампеля українські партизани взяли у полон, а згодом розстріляли. Повстанці втратили лише одного побратима – Калістрата Дзюбу, уродженця села Брани.

Антинацистська боротьба УПА на початку квітня була особливо активною. Збірник Інституту історії НАНУ «ОУН і УПА в 1943 році. Документи» наводить дані радянських партизанів про те, що на початок квітня 1943 року найбільшого розмаху антинімецькі акції українських повстанців набули на півдні Волині в районах Мізоч, Остріг, Кременець, Верба. Зокрема, під час нападу на містечко Вербу було вбито 120 німецьких солдатів, у боях за село Шимовку – 24, за Остріг – 32, в Мізочі – 11. Радянські партизани відзначали, що у квітні 1943 року щодня з лісів Острозького, Шумського й Мізоцького районів на антигітлерівські акції виїжджало 60-70 возів із повстанцями.

6 квітня 1943 року повстала українська поліція в Ковелі. Поліцейські вбили 18 німців, звільнили із тюрем арештованих, розпустили в'язнів із табору примусової праці, утекли до лісу, де на їхній базі було сформовано сотню УПА.

На Кременеччині через активність УПА гітлерівці змушені були з 6 квітня 1943 оголосити надзвичайний стан. Окупанти панічно повідомляли начальству, що націоналістичні партизани атакують уже посеред білого дня, нападають на потяги, звільняють людей, підготовлених для вивезення до Німеччини. Рейхскомісар Еріх Кох, звітуючи у Берлін, писав, що на Волині лишилося тільки два райони, вільні від «банд». Навесні 1943 у своєму внутрішньому листуванні гітлерівці визнавали, що не контролюють на Волині 75% орних земель і втратили 52% поставок худоби.

Леся Бондарук, Український інститут національної пам'яті


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Коментарі

  • Історик
    Історик

    Маячня сивої кобили. Чергова казка для простаків, не знаючих справжнього перебігу подій.

    8 квітня 2017, 20:36
    Відповісти

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися