Історія Тетяни Коб багато в чомусь схожа на казку, правда, цю казку вона створила сама. Адже за лаштунками славних перемог стоїть титанічна праця і всього лиш маленька частка везіння. Нині вона чемпіонка Європи, призерка світової першості, десятикратна чемпіонка України й перша учасниця від нашої держави у цьому виді спорту на Олімпійських іграх. Тендітна дівчина з волинського райцентру Ковель зробила прорив для українського жіночого боксу.
Перша професія – муляр-штукатур
Шлях Тетяни Коб до великого спорту був дещо несподіваним. Майбутня чемпіонка народилась у багатодітній сім’ї у Ковелі. У Тетяни є ще три брати і дві сестри. Всі тяжіли до фізкультури, але найспортивнішою була саме Таня.
– У дитинстві я була хлопчурницею, змалку товаришувала і ганяла з хлопцями. Перша моя «спортивна» нагорода – грамота за перемогу у «веселих стартах» у школі. А якщо серйозно, то з дитинства займалася різними видами спорту. Подобався волейбол, настільний теніс, також ходила на легку атлетику – стрибки у довжину, біг. На різних змаганнях захищала честь школи. Тоді про єдиноборства не думала, але і мала характер такий, що могла за себе постояти й інших захистити, – пригадує з посмішкою Тетяна Коб дитячі роки.
Україна та світ могли ніколи й не почути про велику спортсменку з Ковеля, адже життя дитини з багатодітної простої сім’ї могло скластися зовсім інакше. Мама Тетяни за спеціальністю маляр-штукатур. Дбаючи про майбутнє доньки, батьки і їй намагалися дати якусь професію, яка дозволяє заробляти власними руками. Тож Тетяну також відправили на навчання у Ковельське професійно-технічне училище № 5, де вона освоювала фах маляра-штукатура та плиточника-облицювальника. І цю галузь дівчина опанувала з притаманною їй наполегливістю – закінчила ПТУ з відзнакою (вже пізніше було навчання у Волинському національному університеті за спеціальністю «Фізичне виховання»). Проте свої навички будівельника застосувати довелося лічені рази, адже, ще навчаючись в училищі, Тетяна Коб випадково потрапила у бокс. Тож фактично виконала бажання батьків – почала заробляти власними руками.
– Якось із подружкою після навчання ми зайшли у нашу рідну першу школу в Ковелі. Там якраз відбувалось якесь тренування у спортзалі. Я думала, що це баскетбол, і хотіла спробувати ще й цей вид. Але там хлопці й дівчата проводили тренування з боксу. Мені сподобалось. Єдине, що запитала у хлопців, які виходили з тренування, чи секція безплатна. Це був ключовий фактор, бо, самі розумієте, як із грошима у багатодітній родині. Оскільки заняття виявилися справді безкоштовні, я зразу ж сказала, що прийду вже на наступне тренування, – розповідає про переломний момент у своєму житті спортсменка.
Тетяна, як і завжди, дотримала свого слова і тренується вже більше десяти років під керівництвом тренера Віктора Рогатіна. У залі змінювалися люди, одні йшли, інші приходили. А серед дівчат Тетяна лишилась одна. Але це її не бентежило, хоч було й непросто, адже спарингувати доводилося виключно з хлопцями.
Звичайно ж, Тетяну нерідко запитують журналісти, чи схвалили її захоплення батьки. Із цим справді пов’язана цікава історія. Мама й тато звикли, що їхня донька постійно ходить на якісь тренування. Тож, коли з’явився бокс, нічого фактично не змінилося. Тетяна приходила, брала спортивні речі і йшла. Синці пояснювала невдалими падіннями.
– Майже через два роки після початку моїх занять я дебютувала на своєму першому чемпіонаті України. І тоді ж здобула бронзову медаль. Для Волині це було вперше, тож мене тут зустрічали як справжню героїню. Писали, показували по телевізору. Ось батьки і прочитали про доцю у газеті. Але поставилися до цього спокійно, не відмовляли від боксу, навпаки, підтримали, – розказує іменита ковельчанка.
Тетяна КОБ
Перемогу над олімпійською чемпіонкою відібрали судді
Взагалі, від самого початку тренувань дівчина не думала про великі досягнення. Просто отримувала задоволення від самого процесу, від великих навантажень. А перемоги й титули приходили самі собою. Та навіть тоді Тетяна Коб не могла собі уявити, що стане учасницею Олімпійських ігор.
– Це було для мене таким далеким, що навіть не мріяла про таке. Вважала чимось нереальним. Переворот у свідомості стався під час Європейських ігор у Баку в 2015 році. Рівень організації змагань мало чим поступався організації Олімпіади. Там, коли відбувалася церемонія відкриття, у мене мурашки по шкірі забігали. Ось тоді усвідомила, до чого я іду і що дуже цього хочу, – каже Тетяна.
Шлях до олімпійської ліцензії на Ігри-2016 в Ріо-де-Жанейро був тернистим. Тетяна Коб на європейському кваліфікаційному турнірі у Туреччині не здобула прямої путівки до Бразилії, але залишила собі шанс, яскраво перемігши у втішному фіналі. Подальша доля ліцензії Тетяни вже залежала від успішного виступу на чемпіонаті світу інших спортсменок. За іронією долі, у Ріо шлях для волинянки проклала британка Ніколь Адамс, яка пізніше, вже у Бразилії, не пустила Коб до олімпійських медалей. Але тоді, на світовому чемпіонаті, Тетяна тримала кулаки за Адамс і була присутня на бою, в якому перемога англійки гарантувала нашій спортсменці дебют на Олімпіаді. Як пригадує Тетяна Коб, тоді були сльози радості.
Оскільки ковельчанка стала першою українкою, яка пробилася на жіночий боксерський олімпійський турнір, тренери національної збірної створили їй максимально зручні умови. Зважаючи на те, що Тетяна любить поспати зранку, подвійні тренування перенесли на пізніший час, гарно розподілили навантаження. Як визнає сама спортсменка, тоді вона була у такій формі, що готова була боротися за чемпіонство. Навіть попри дивний жереб у ваговій категорії до 51 кілограма, в якій виступає ковельчанка. Одразу на першому етапі їй довелося боксувати з чинною чемпіонкою Європи болгаркою Станімірою Петровою. Тетяна здобула яскраву перемогу. А вже у наступному, чвертьфінальному, поєдинку Коб зустрілася з олімпійською та світовою чемпіонкою Ніколь Адамс. Сутичка була дуже напружена, й з невеликою перевагою українки. Далі достойних опоненток уже просто не лишалось. Але, як часто буває у боксі, судді за таких умов віддали перемогу більш іменитій суперниці (загалом суддівство на боксерському олімпійському турнірі зазнало багато критики), котра потім легко узяла «золото» Олімпіади. Тетяна задовольнилася лише п’ятим місцем…
Чемпіон-кондитер
За спортивними справами зовсім небагато часу лишається на особисте. А вже пора й про сім’ю подумати. Але й тут за чемпіонку можна бути спокійним: її серце надійно зайняте.
– Я уже десять років зустрічаюся із хлопцем. Він не має ніякого стосунку до спорту, і мені з ним надзвичайно комфортно. Я хочу мати сім’ю та народити дітей. Тільки спершу потрібно довести розпочату справу у боксі, – каже Тетяна.
До речі, у позатренувальний час говорити про бокс чемпіонка не любить. Її улюблена тема більш жіноча – кулінарія. Можливо, це звучать не зовсім типово для спортсменки такого рівня, але Тетяна не є прихильницею жорстких дієт. Хіба що після Ріо перестала їсти м’ясо, віддавши перевагу рибі. Найбільша ж слабкість чемпіонки – солодощі.
– Тренери знають, що я люблю з’їсти щось солоденьке, але вони до цього ставляться спокійно. Бо сама усвідомлюю: якщо ввечері трохи «зловжила», то наступного дня треба потренуватись інтенсивніше, більше викластися. Тому проблем з вагою, тьху-тьху, ще ніколи не було, – розповідає спортсменка.
Більше того, Тетяна не лише «зловживає» солодощами, а й обожнює випікати торти, печиво, пиріжки та іншу смакоту. Спершу переймала цю справу у старшої сестри, а потім почала й сама вишукувати цікаві рецепти. Найбільше любить робити солодкі сюрпризи.
– Перед тим, як їхати на збір, дивлюсь, у кого з дівчат зі збірної буде день народження. Беру із собою готові коржі. Вже на базі вибираю момент і починаю чаклувати. Інколи крем також везу із собою, а інколи доводиться робити із цукерок чи шоколадок. Потім усі дивуються, як та Коб торт зробила прямо у кімнаті, де ні кухні, ні плити немає, – ділиться секретами Тетяна Коб.
Отож у чемпіонки є всі козирі для сімейного життя. Єдина проблема – покращення житлових умов. Періодично з’являється інформація, що Тетяну Коб включили у квартирні списки поруч із іншими волинськими олімпійцями. Але на ділі у цьому питанні поки зрушень немає. Звичайно, що у найбільш титулованої української боксерки були пропозиції на переїзд в інші регіони, у Київ кликали. Проте Тетяна відмовилася, бо хоче й надалі прославляти своє рідне місто і Волинь.
– До Ріо я їхала з такою думкою: якщо здобуду медаль – завершу кар’єру і займусь тренерством. Але тепер я фактично розпочала новий олімпійський цикл. Таки хочеться зробити свою медальну колекцію повною, – каже Тетяна Коб.
Нині ковельчанка посилено тренується і стежить за тенденціями у своїй ваговій категорії. Фактично місце світового лідера нині вакантне, оскільки британка Ніколь Адамс із любительського боксу перейшла у професійний. Тож наразі головною конкуренткою українки залишається болгарка Петрова, смак перемоги над якою Коб уже відомий.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ, Волинська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!