Цими днями у нашу редакцію завітав хірург вищої кваліфікації, заслужений лікар України, голова лікарського товариства Луцької міської лікарні Феодосій Романюк. І відразу ошелешив:
– Я маю 46 років лікарського стажу і вперше за весь цей час бачив, як до операційної довезли живим чоловіка з пораненнями всіх судин лівої половини обличчя! Це неймовірно! Такі хворі до нас просто не потрапляють живими! А зробив це диво зовсім молодий лікар зі «швидкої» Юрій Воробей.
Ми зацікавилися цим випадком і зустрілися з паном Юрієм під час його чергування. Він дуже добре пам’ятає події тієї ночі.
– Це було 2 січня. Наш пост знаходиться при районній лікарні у Липинах. Диспетчер передала виклик і наголосила, що людина, яка телефонувала – у паніці, там у чоловіка кров ротом йде. Ми доїхали буквально за лічені хвилини. З коридору побачили дуже багато крові – вся підлога була нею залита. Чоловік лежав з перерізаною шиєю (ножових поранень йому завдала лучанка під час розпивання горілки, порушено кримінальну справу – авт.). Я згадав, як нас вчили, що при таких травмах у першу чергу треба зажати рану і тримати до операційної. Так і зробив. Притис судину, давав вказівки фельдшеру. Крововтрата була дуже сильна, тиск 60 на 20.
Квартира, у якій був потерпілий, розташована на четвертому поверсі. Тож аби знести звідти непритомну людину і одночасно ні на мить не відпускати судину – треба неабияке вміння і сила волі. Лікарі зі стажем кажуть, що варто було лише трішки ослабити натиск – і чоловік би помер.
Але тієї ночі усі лікарі спрацювали чітко і злагоджено. Як тільки черговій бригаді операційної Луцької міської лікарні передали по рації, що везуть важкого хворого, хірурги Романюк і Масіков були готові до праці, викликали двох судинних хірургів з обласної лікарні, у наявності були всі необхідні матеріали…
– Ми зробили все, що могли, але той чоловік, на жаль, через два дні помер. Якби у нього була судина, яка б сполучала ліву і праву півкулю головного мозку, він би жив, – зауважив Феодосій Олександрович. – Але це не применшує подвигу лікаря «швидкої». Він зробив неможливе для того, щоб врятувати життя людині.
Юрій Воробей, на жаль, уже звільнився з Волинського центру екстреної медичної допомоги. За його словами, тут він проходив три роки інтернатури після закінчення Львівського медуніверситету. Зараз молодий лікар хоче отримати спеціальність інфекціоніста.
– Робота в екстреній допомозі дала дуже багато. Перш за все, навчився швидко приймати рішення, отримав неоціненний досвід спілкування з людьми і лікарську практику, – каже пан Юрій.
А його керівник, заступник головного лікаря з оперативної роботи Волинського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Володимир Шмаль запевнив, що знайдуть можливість матеріально відзначити свого спеціаліста.
Наталка СЛЮСАР, Волинська область
Передрук заборонено!
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!
Читач
Автору матеріалу 2 за граматику. Навіть діти в 5 класі краще напишуть. Де вас таких випускають, викинь свій диплом!