Минулої неділі наречені обвінчалися
На Покрову «Вісник+К» гуляв на особливому весіллі. Їй 64 роки, йому – 40… Та хіба має значення вік, коли серця сповнені світлими, чистими, щирими почуттями? Адже ще одну сім’ю об’єднало кохання. Довгих і щасливих літ вам спільного життя!
Вбрали великий шалаш, замовили «естраду»
На гостину у Черемошне, що у Ковельському районі Волині, нас запросила постійна читачка. Вона хоч і не близька родичка молодятам, та наважилася зробити дзвінок у редакцію:
– Тільки «Вісник» зможе по-справжньому розділити їхнє щастя, – схвильовано розповідала несподівану історію кохання. – Приїжджайте просто на весілля – подивитеся, як у наших Руслана і Танюші все гарно.
На подвір’ї від самого ранку вже клопоталися господині. Дрова потріскували у буржуйці, одні жіночки ліпили пиріжки, інші – смажили рибу, готували нарізки. Робота кипіла, а у повітрі неймовірно пахло святом. Усім цим парадом керувала Ольга Мазур, яку мама нареченого покликала за головну весільну господиню. Бо довірити таку подію у житті сина вона могла тільки найкращій ґаздині у селі.
В іншому кінці двору вже стояв справжній весільний шалаш, прибраний рушниками, надувними кольоровими кульками та барвистими китицями з гофрованого паперу. Над головами наречених приготували місце для вінчальних ікон. Діти підносили на столи солодке, заливне, квашені помідори та інші наїдки. А біля входу вже розспівувалися музики, адже наречені замовили для гостей «естраду».
«Вона його як ляльочку зробила»
Та головних винуватців торжества видно не було. Виявилося, наречена ще наводила красу в перукарні у Ковелі, а жених, перш ніж одягнути шлюбний костюм, порядкував десь по господарству. Тож передусім знайомимося з мамою-свекрухою Валентиною Марковською.
Як вона сяє від щастя! По-справжньому, щиро. У кожному її слові відчувається, які позитивні емоції переповнюють жінку:
– Мій Русланчик до цього часу холостякував. З нами, батьками, жив. Був такий скромний, замкнутий. А як знайшов Танюшу – одразу похорошів, повеселів! Та вона його як ляльочку зробила. Усе село завідує!
Стільки добрих слів, як Валентина Костянтинівна говорить про Таню, далеко не кожна невістка у свекрухи заробила. Хоч синова наречена з нею фактично ровесниця. Жінки називають одна одну не інакше як «мама» і «доця». І все це звучить не награно, штучно, як це часто в родинах буває, а неймовірно тепло і правдиво.
– Вони одне одного цьом-цьом, «зайчик»-«котик», – радіє мама молодого. – У них все, слава Богу, добре. А мені радість. Шкода, батько цього свята не дочекався – рік тому помер. Але він теж благословив Русланчика і Танюшу на спільне життя.
Обидві родини благословили на шлюб
У Тетяни Захарівни це не перший шлюб. Давно попідростали діти і внуки. Вона овдовіла, пробувала звити сімейне гніздечко з іншим чоловіком, але особисте щастя їй всміхнулося лише тепер. А що роки, коли серце відгукнулося на любов, коли щастя всміхається людині?
Жінка все життя пропрацювала у будівельній сфері і навіть мала поважні посади у Луцьку. Звикла, щоб на роботі і вдома у неї був порядок, лад. Ніколи ніхто її не бачив без зачіски та макіяжу, бо навіть мурувати-штукатурити йшла, як на свято. Це у неї в крові. Можна тільки уявити, якою красунею вона була в молодості, якщо сьогодні значно молодші захоплюються її вродою.
До речі, у свій час вона працювала на будівництві разом з батьком Руслана. І коли той брав на роботу дитину, докоряла, чому не шкодує малого, пригощала хлопчика всякими гостинцями. А тепер він став чоловіком Тетяни.
А бачили б ви, як місцеве жіноцтво біля воріт виглядало її появи! Ще б пак – хотіли бачити ту, що з-під носа поцупила у дівчат холостяка. «Чим взяла, приворожила?» – перешіптувалися. Так де ж ті дівчата раніше були, що зараз язиками плещуть? Не розгледіли у Русланові скарб. А Таня знайшла його, підняла і ювелірно для себе відполірувала. Хіба у тому її гріх?
– Чи не відмовляли ви сестричку від весілля? – відверто запитую в молодшої Тетяниної сестри Світлани.
– Так то ж його ініціатива! Він так за Таньою ухажує, ви б бачили. Вони вже два роки разом живуть, купили хатину у Волошках. Як Таня була на операції, то Руслан від її ліжка не відходив, так переживав. А взагалі, він уже давно мені казав: «Буду вашим зятьом. Я її люблю». Як їм добре разом, то хіба можна відмовляти? Треба благословляти.
Шеф-редактор «Вісника» стелив рушник на щастя, на долю
А з’явилася наречена справді ефектно! У стильній сукні та з чудовою зачіскою, що їй дуже личила. На плечі накинула модне пальтечко, туфлі на каблучку. Усе підібрано в тон, дуже зі смаком. Привезла із собою вишукані короваї, щоб гарно усіх гостей вшанувати.
Поки вона збиралася, було помітно, як наречений нервував. Він кілька разів вибігав до хвіртки, виглядав, чи ж не видно її машини. Так і кортіло запитати: «Невже переживає, що кохана в останню мить передумає?»
Та рідні випередили моє запитання. Бо у п’ятницю подружжя вже взяло «державний» шлюб у Колодяжному – центрі їхньої територіальної громади. А церковний присвятили Покрові, коли престольний празник в Черемошному.
На таїнство вінчання цієї пари прийшли найближчі. Розділили свято донька нареченої з родиною, сестра молодого із сім’єю та тітка, яка спеціально приїхала з чоловіком здалеку. А шеф-редактор «Вісника+К» Євген Хотимчук мимоволі став ще й мало не посадженим батьком, бо саме йому наречена, ще не знаючи, звідки гість, доручила з мамою-свекрухою розстеляти весільний рушник на щастя-долю. Усі присутні щиро розділили щастя молодих. І коли у церкві священик повторював найурочистіші слова і молодята обмінювалися золотими обручками, у багатьох від зворушення стояли сльози в очах.
На весілля заробляли разом в Польщі
А за годину забава вже була у розпалі. Ґаздиньки одна за одною підносили аж... 35 страв! Усе свіженьке, вельми смачне. Гості без найменшого лукавства виспівували: «Гірка горілка, що не можна пити, треба горілку та й засолодити». Кричали: «Гірко!» І молодята зливалися у поцілунку. Такому ж гарячому і щирому, як саме свято. А наречена, кидаючи букетик, усміхнено бажала:
– Щоб за мною всі незаміжні весілля відгуляли!
Музики запрошували гостей до танцю. Молодята і тут показували клас. А коли зазвучало «Я її люблю, я її обожаю. Як я досі жив без неї, я не знаю...», Руслан ніжно до Тані притулився. Читалося по губах, як повторював їй: «Люблю».
До речі, наречені запросили на своє торжество сімдесят гостей. Обоє спеціально поїхали до Польщі, щоб заробити на таке весілля! Хотіли і для людей зробити свято. Та, на жаль, зрозуміти й порадіти за цю пару змогли не усі. Комусь завадила заздрість, комусь – стереотипи. Бо щоб сприйняти щось незвичне, небуденне, не таке, як у всіх, треба мати відкрите серце. Дехто криво дивився, навіть злословив. Але хіба комусь даное таке право? Добре, що наречені такі балачки пропускають повз вуха. А мама Руслана ще і ще, як молитву, повторює:
– Хай буде Божа благодать над нашими чадами.
Президент Франції гордиться старшою дружиною
Читаючи цю історію, кожен згадає Максима Галкіна та народну артистку Аллу Пугачову. Їхній бурхливий роман смачно обговорювали мало не в кожній родині, де слухають і люблять Примадонну. Адже вона старша за Галкіна на 27 років! В Україні точиться чимало балачок з приводу значно молодших чоловіків співачки Ірини Білик. Подібних історій у світі є немало.
Та прикладом справжнього сімейного щастя, попри чужі пересуди через різницю у віці, можна назвати історію кохання... президента Франції Еманнуеля Макрона та шкільної вчительки Бріджит. Йому зараз 42, їй – 65! Хлопець завойовував свого педагога не один рік і відбив кохану у законного благовірного, якому та народила трьох дітей! Сенсаційними заголовками та фото рябіли перші шпальти усіх світових газет. А він гордо позував (і нині позує!) перед камерами. Макрон гордиться своєю дружиною і постійно наголошує, що дуже вдячний усім рідним, які змогли прийняти їхні стосунки. Бо коханню ні вік, ні статус не підвладні. У любові всі рівні.
Наталія КРАВЧУК, Руслана СУЛІК, Волинська область
Фото Наталії КРАВЧУК
Передрук заборонено!
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!