Дій активно! Живи позитивно!
Інші жінки в її віці переважно сидять вдома, печуть пироги, бавлять онуків. Та це не про заслуженого вчителя України, кандидата педагогічних наук Ольгу Березан з Нововолинська. Її день розписаний мало не по хвилинах. Вона встигає проводити уроки, займатися з обдарованими учнями, писати підручники і посібники з хімії. Учні Ольги Березан працюють в університетах Європи й Америки та роблять важливі для науки винаходи.
Викладала хімію в ефіопській школі
Питання про вибір професії для Ольги Веніамінівни свого часу не стояло. У неї дідусь, бабуся, тато, мама – всі вчителі. Тому після закінчення хімічного факультету Львівського університету працювала у волинських школах.
З чоловіком Василем Степановичем, вчителем математики, підрядилися навчати дітей у далекій африканській країні – Ефіопії.
– Це було відрядження довжиною у три роки, – пригадує сьогодні той час Ольга Веніамінівна. – Рік вивчали технічну англійську у Москві. І далі – робота в Назареті. Це була професійна школа, щось на зразок нашого ПТУ. У класах навчалося до сімдесяти учнів різного віку. За партою могли сидіти школярі 16 і 36 років. Причому іноді жінок прямо з уроків забирали у пологовий народжувати. Там така система – вчитися можеш тоді, коли захочеш. До речі, саме в Ефіопії я вперше дізналася про зовнішнє незалежне оцінювання. В Союзі ми про таке й не чули. Серед того, що вразило – оснащеність кабінету хімії. Їм уже тоді англійці таке шикарне обладнання подарували! У нашому спеціалізованому ліцеї такого навіть сьогодні немає.
Жили на віллі серед пісків за високою огорожею, по продукти їздили у столицю Адіс-Абеба (купували бульбу і м’ясо). Вибір був небагатий. Їсти у місцевих кафешках боялися через жахливу антисанітарію. Потім якось домовилися з дружиною директора школи, що вона спеціально для них пектиме місцеву страву – пляцки.
– А ще в ті часи в Ефіопії була страшенна дискримінація жінок. Я мала 32 години, працювала у поті чола і отримувала 200 доларів. А моєму чоловікові за вісім годин платили 300.
Додому подружжя Березанів повернулося у 1991-му. Тоді якраз розпадався СРСР, утворювалася незалежна Україна, і майже всі гроші, зароблені важкою працею в Ефіопії, пропали.
По підручниках вчительки з Нововолинська учаться діти всієї України
На той час у Нововолинську створили науковий обласний ліцей-інтернат для обдарованих дітей із сіл. Класи поділені на декілька профілів – гуманітарний, фізико-математичний і хіміко-біологічний.
Довгий час Ольга Березан працювала заступником директора Нововолинського ліцею. У ті ж часи побачила, що підручників з хімії для її поглибленого вивчення немає. Вирішила написати його сама. Перший – «Органічна хімія» для 9 класу – вийшов у 1997 році. Сьогодні в доробку Ольги Березан 20 книжок. Крім підручників, це збірники задач, тести для підготовки ЗНО, робочі зошити. По них вчаться учні всієї України. Якого вчителя з цього предмета не спитай, всі скажуть – найкраще вчитися по тих книжках, які написала педагог з Нововолинська. Там просто і доступно викладено матеріал, нічого зайвого. Це один з винятків, коли підручник написала вчителька, а не науковець, який з дітьми й не працював ніколи. Учні вдячні своєму педагогу, і саме тому Ольга Березан – двічі «Соросівський учитель». Подають на цю номінацію і голосують за неї винятково школярі.
– Запрошували мене на роботу і в Луцьк, і у Київ. Але це замолоду можна переїздити в інше місто, міняти квартиру, знайомих, друзів. Я ж кандидатську дисертацію захистила майже перед самим виходом на пенсію, – усміхається Ольга Веніамінівна.
Вона годинами може говорити про своїх учнів. Серед тих, чиїм улюбленим предметом була хімія, сьогодні чимало лікарів і науковців. Майже два десятки з них захистили кандидатські і докторські дисертації. Багато працюють або продовжують навчання у провідних університетах Америки, Канади, Європи. Сьогодні трудяться на високооплачуваних роботах за кордоном.
– Оля Потапова у Чехії працює. Там синтезувала сполуку, отримала патент. Артем Осипенко, будучи ліцеїстом, двічі ставав призером Менделєєвської олімпіади. Працює в університеті Страсбурга завлабораторією спільно з одним із Нобелівських лауреатів з хімії. Оленка Богута разом із чоловіком синтезували унікальну речовину в лабораторії університету штату Орегон (США). Вона допоможе боротися з раком (про це «Вісник+К» писав 7 лютого 2019 року – авт.). Ігор Веремчук і Артем Кулов стали докторами хімічних наук у Німеччині. Тарас Савчук очолює у Києві лабораторію, яка синтезує лікарські препарати для фармкомпаній всього світу.
Щоб перелічити всіх випускників Нововолинського ліцею, які досягли значних успіхів у житті, треба списати не одну сторінку. І це дуже добре, що здібні діти із сіл мають змогу навчатися у закладі такого рівня. Ольга Березан каже, що вона з колегою Світланою Літковець були б не проти отримати сучаснішу лабораторію. Ноутбуками більш-менш забезпечені, а от спеціального посуду, реактивів бракує. А хімію не на пальцях треба вчити, а дослідницьким методом, робити експерименти.
Дуже цікавило, чи продовжується вчительська династія Березанів.
– Обидві наші доньки – лікарі, працюють у Львові. Ким будуть внуки, поки невідомо, – зауважує Ольга Веніамінівна. – Одна вчиться на англійській філології.
Будучи вже давно на пенсії, часу для відпочинку вона не має. Єдина віддушина – дача. Тут у неї ростуть неймовірні помідори. Каже, найліпший сорт – італійський «Солероссо». Що ж, ця дивовижна жінка робить досконало все, за що б не взялася.
Наталка СЛЮСАР, Волинська область
Фото автора
Передрук заборонено!
Конкурс журналістських матеріалів «Дій активно! Живи позитивно!» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!