Поки тривав п’ятий сезон вокального шоу «Голос. Діти», вся Волинь із завмиранням серця вболівала за свого земляка Ярослава Карпука зі Старої Вижівки. А ще свою підтримку юному виконавцю у всесвітній мережі Інтернет висловили представники 31 країни. Та найбільше хвилювалися за хлопця його рідні, адже Ярослав своєю наполегливою працею заслуговував на визнання суддів та публіки. Він став срібним фіналістом шоу, виконавши пісню, що перемогла на останньому «Євробаченні», поступившись грузину Олександру Зазарашвілі. Та для своїх шанувальників його оксамитовий голос – це голос України.
– Онук спочатку навчився співати, а потім говорити, – згадує його бабуся, фаховий музикант Галина Мандзюк. – У два роки він у садочку вже виконував пісню під написану дідусем фонограму, а в чотири – вперше виступав у клубі на концерті. Змалечку ми з дідусем брали його в церкву, де співали у хорі. Хлопчик залюбки стояв поруч і слухав духовні твори.
У тому, що Бог подарував Ірині, котра працює юристом в райдержадміністрації, та начальнику місцевої поліції Миколі Карпукам такого талановитого сина, нічого дивного немає. Адже сама природа заклала в його гени музичні здібності двох великих співочих родин – Мандзюків та Богушів. Але сам хлопець, схоже, переспіває всіх своїх родичів, бо виконує пісні не лише українською, а й італійською, польською, хорватською, англійською та іншими мовами. На сцені Ярослав запалює всіх своєю скаженою енергетикою, у житті по-чоловічому серйозний, скромний, без якихось проявів зіркової хвороби, у школі – відмінник, в душі – музикант, який пише власні мелодії і віддає перевагу сучасним стилям, радіє, коли його називають сучасним Елвісом Преслі.
Пройшов кастинг після виконання першої ж пісні
У старовижівського соловейка, як називають Ярослава Карпука на батьківщині, позаду численні пісенні фестивалі, призові місця та нагороди.
– Хотів випробувати власні сили і отримати досвід, тому вирішив взяти участь у конкурсі «Голос. Діти», – каже хлопець. – Відбірковий кастинг відбувся 18 серпня 2018 року. На ньому продемонстрував акапельний спів і спів під фонограму. Готував п’ять пісень. Сперечалися так, що жарко було, варто було одягати бронежилети, – жартує юний співак.
Втім, на кастингу хлопець виконав лише один твір. Члени журі сказали, що досить, і дуже здивувалися, коли побачили, як хлопець володіє камертоном. Результатів чекав довго, вже й сумніватися почав в успіху, втім, у січні наступного року отримав запрошення на вокальне шоу.
– Хвилюєшся, коли виходиш на сцену? – запитую Ярослава.
– Якщо ти не хвилюєшся перед публікою, то пора йти на пенсію, кажуть артисти, – долучається до розмови його дідусь, професійний музикант Віктор Мандзюк, який став своєрідним скульптором, котрий виліпив із внука самобутнього виконавця.
– Звичайно, хвилююся, – погоджується хлопець.
А за лаштунками…
Про закулісся Ярослав розповідає небагато, адже суворі рамки проекту не дозволяють розкривати всіх тонкощів підготовки програми. Людей, задіяних у ній, дуже багато: одні готують сцену, інші забезпечують освітлення, на повну силу працюють гримери, костюмери, стилісти, оператори… А ще продюсери, композитори, музиканти – вони підбирають репертуар, ніби заново створюючи сценічний образ кожного виконавця. Словом, праця в «Голос. Діти» вкладається неймовірна, все продумано до найменших дрібниць, щоб глядачеві було цікаво. Репетиції і запис передач тривали, бувало, й по вісім-дев’ять годин.
– Піснею Елвіса Преслі ти розвернув крісла всіх суддів. Дзідзьо відреагував першим, Джамала тобі підспівувала, «Время и Стекло» вирішили, що то співає не дитина, і коли побачили школяра, то прокоментували: «Як це так»?
– Я пішов до Дзідзьо не тому, що він обернувся першим, а тому, що хлопцеві легше знайти спільну мову з чоловіком, – коментує Ярослав Карпук. – І не жалкую, бо цей співак зовсім не такий за кулісами, як на сцені. Насправді він виважений, спокійний і дуже добрий, справжній професіонал. Дуже майстерно поставив виконання пісні «Гуцулка Ксеня»! І здивував тим, що в нокаутах, коли я виконував пісню «Два кольори», просльозився і відправив мене одразу у фінал. Нещодавно Дзідзьо давав концерт у Луцьку, де я також виконав одну з пісень зі свого репертуару.
– Не образився, що Дзідзьо назвав тебе когутом, адже в житті ти зовсім не такий?
– Ні, це ж сценічний образ.
Розпитуємо і про головного Ярославового суперника – грузина Олександра Зазарашвілі.
– Класний хлопець, такий доброзичливий! Сашко досвідчений, вже брав участь і перемагав у багатьох конкурсах, зокрема, й на дитячому «Євробаченні». Має продюсера та інших музичних фахівців, які з ним працюють. Спілкуємося англійською, бо російською він не володіє. Та й інші учасники конкурсу між собою підтримували теплі та дружні стосунки, якихось підніжок ніхто нікому не підставляв.
Після суперфіналу «Голос. Діти» Ярослав Карпук повернувся додому з величезним досвідом, отриманим під час конкурсу. Хлопець дотримав свого слова: прославив маленьке селище Стару Вижівку, де народився і виріс. Він ще довго прийматиме вітання земляків. І працюватиме над собою з повною віддачею, бо попереду у талановитого волинянина ще багато вершин, які підкоряються тим, хто має велику мрію.
Наталія ЛЕГКА
Дій активно! Живи позитивно!
Конкурс журналістських матеріалів «Дій активно! Живи позитивно!» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!