«Дій активно! Живи позитивно!»
У 2017 році Світлана Корольова на міжнародній трасі «Ковель – Брест» у рідному селі Секуні Старовижівського району відкрила піцерію. Вона дуже швидко завоювала прихильність любителів цієї страви, а ще кави та різноманітних смаколиків – і все завдяки рецептам, привезеним жінкою з Італії, де пропрацювала більше десяти років.
За гарбузове насіння переслідувало… СБУ
Світлана Михайлівна ще у скрутні дев’яності возила в Москву ковбасу та цукерки, а згодом – гарбузове насіння і квасолю.
– За таку «діяльність» навіть СБУ переслідувало, – згадує жінка. – Діставалося і нам, і провідникам поїзда «Ковель – Москва», котрі погоджувалися нелегально перевезти товар. А вже у 1995 році заробляла в Польщі на збиранні малини.
Через шість літ Світлана Корольова зареєструвалася підприємцем офіційно. Займалась усе тим же гарбузовим насінням. Паралельно відкрила в Ковелі склад будівельних матеріалів. Але коли її діловий партнер загинув в аварії, а на складі з вини касира виявилася чимала нестача, Світлана Михайлівна поставила крапку на власному бізнесі.
– Хороші друзі допомогли влаштуватися на роботу в Італії, прихистили, – розповідає вона. – У теплицях запилювала квіточки баклажанів. Працювали стоячи по дев’ять годин, від обприскувача на руках з’являлися рани.
Згодом Світлана взялася доглядати стару лежачу жінку. А через рік знову повернулася в теплиці, де на вирощуванні помідорів трудилася дев’ять літ.
В Італії жінка отримала посвідчення водія, купила автомобіль. У 2012 році доля подарувала їй знайомство з Джузеппе. Тоді ж він вперше приїхав в Україну як її наречений. Чоловікові тут дуже сподобалось, тож коли пізніше Світлана запропонувала відкрити в Секуні піцерію, не заперечував. Місце тут хороше, не один подорожній відвідує заклад, щоб перекусити і випити філіжанку кави, а ще – солодких гостинців дітям прихопити.
Світлана та Джузеппе побралися у Старій Вижівці, однак чоловікові довелося повернутися в Італію, щоб допрацювати там до пенсії, адже все життя трудиться у м’ясному відділі супермаркету. І всі клопоти на пекарській ниві лягли на її жіночі плечі.
Вчилася ремеслу в Італії
У секунській піцерії Світлані Михайлівні допомагає мама. Ще один такий заклад жінка відкрила і в Старій Вижівці, де переважно господарює з допомогою подруги. Випікають поки що до 20 видів пекарської продукції: піцу, три різновиди домашнього хліба, пиріжки з різноманітною начинкою тощо.
– Найчастіше замовляють піцу, – каже пані Світлана, котра навчалася у чоловікового брата, який має в Італії пиріжкову. – Головне в нашій справі – любити свою роботу і не економити на інгредієнтах, як звикли робити українці. Багато залежить від якості продуктів, зокрема, борошна. Скажімо, на гречаний хліб гречку перемелюю власноруч.
Жінка стверджує, що секретів не має, а щоб тісто на піцу тануло в роті, потрібно його витримувати 48 годин, мінімум – 12.
– Використовую один-два грами дріжджів. Це добре і для здоров’я, і для смаку. У хліб взагалі не додаю цукру, – дивує жінка.
Наталія ЛЕГКА
ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО!
Конкурс журналістських матеріалів «Дій активно! Живи позитивно!» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!
Тетяна
Натхнення Вам і успіхів у бізнесі! І Ви молодець що привезли італійця додому, еміграція це жахливо і якщо так вже сталося, що чоловік іноземець, то краще вже "везти його у свою країну", додому.