Волинянин Андрій Волос став першим солдатом, якого президент Володимир Зеленський відзначив найвищою нагородою – Зіркою Героя України.
Єдиний син, надія та опора батьків, коханий чоловік… Він ніколи не візьме на руки свого синочка Дениска, бо той народився, коли Андрій вже загинув. Не обійме маму, не поговорить по-чоловічому з татом Колею. Клята війна… У цій родині були неймовірні стосунки. Мама Зоя вдруге вийшла заміж. 12-річний хлопець вже на третій день спитався, чи може він називати її чоловіка Миколу татом. Вітчим став дуже близькою для Андрія людиною.
– Своїх неповних 23 роки він прожив так, що мало людей і за сто проживе, – бринить болем голос тата Колі. – Я вчив його бути мужиком. Поступати так, щоб не було встидно, що десь щось зробив не як слід.
Андрій Волос дуже добре засвоїв уроки тата Колі. Влітку 2014 року 19-літній хлопчина не міг їздити у маршрутках, бо там тільки й мови було про те, що додому хлопці у трунах вертаються, на Сході війна йде, а тут стільки молодих і здорових як ні в чому не бувало ходять і державу не боронять! Андрій же на вид здорованем був. Не будеш же всім розповідати, що він ні дня у війську не служив, не знав, з якого боку автомат тримати, що у нього дуже хвора мама. Він мовчки опускав очі долу. А сам пішов і записався у міліцейську роту «Світязь». Та влітку 2014 року її командир Олександр Фацевич не взяв недосвідченого хлопця у військове пекло. Його записали в резерв. А він вперто продовжував ходити у військкомат. І таки у 2015 році підписав контракт з 24-ю механізованою бригадою імені короля Данила.
Відслужив у зоні АТО, захищаючи наш спокій, три роки. Був на найбільш небезпечних позиціях. Але думками часто повертався на Волинь. Адже тут на нього чекала його дівчина Юля, з якою познайомився ще до війни.
У червні 2018 року Андрій взяв відпустку на п’ять днів, приїхав додому і на Трійцю повів кохану до шлюбу – вона була вагітна. Як же він цьому радів, як чекав сина!
– Андрій навіть не сумнівався, що це буде син, – котиться по щоці сльоза у мами Зої. – Денискові зараз вісім місяців, і він так схожий на тата!
Та 28 червня 2018 року група швидкого реагування 24-ї бригади, де служив Андрій, зайняла селище Південне. На териконі шахти засіли сепари і звідти поливали наших бійців нещадним вогнем. Йшов бій.
– І в цей час молодший лейтенант Шишак пішов рвати малину! – тремтить від обурення голос у тата Колі. – Його зняв снайпер. Ротний з Андрієм кинулися його рятувати. Ніхто більше не наважився!
Коли чоловіки дісталися до Валерія Шишака, той уже був мертвий. Ротний почав виносити його з поля, а Андрій їх прикривав. Ворожі снайпери знову відкрили вогонь. Вони намагалися «дістати» командира роти, та влучили у Волоса. З кулею у грудях він і далі відстрілювався.
Коли зрештою Андрія забрали із зони обстрілу, ще був живий, проте скаржився, що йому дуже важко дихати – усе тіло прошили ворожі кулі, пошкодивши внутрішні органи.
«Передайте мамі, що я її дуже люблю. І дружині теж передайте, що я її люблю», – встиг наостанок вимовити боєць.
Майже рік у кабінетах Міністерства оборони лежало подання на присвоєння Андрію Волосу звання Герой України. Його перекидали з одного кабінету в інший. І тільки коли мама Зоя Олександрівна особисто поїхала до Києва і змусила кабінетних чиновників подивитися їй у вічі, Указ було підписано.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!
Лариса
Якщо журналіст береться за таку відповідальну роботу, то потрібно добре вивчити суть проблеми, а тоді уже викладати грамотно і змістовно.
до редактора
Шкода його як загиблого. Але,… Обставини смерті Андрія Волоса зовсім не такі, як розповідає тут його вітчим. Як він загинув є інформація і на офіційному сайті Міноборони і в багатьох газетах, сайтах, правда, деякі сайти тепер вже заднім числом стали переписувати обставини смерті Волоса. Навіщо? Ну, нехай, влада хотіла «ліпити» з нього Героя, але навіщо вам ще розповсюджувати неправду? Таке нагородження –це плювок пам’яті інших загиблих волинян в АТО, які дійсно достойні цього звання, але з якихось причин не отримали його. Хіба це справедливо? Міністерство оборони України Офіційний веб сайт Зведення щодо обстановки в районі проведення операції Об’єднаних сил станом на 18.00 28 червня 2018 року 28 червня 2018, 18:40 | ID: 41781 Упродовж дня, 28 червня, ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил залишалася контрольованою, разом з тим відмічається збільшення активності противника на Горлівському та Маріупольському напрямках. Всього протягом дня зафіксовано 7 випадків ведення прицільного вогню по наших підрозділах, з них 6 разів із застосуванням мінометів та танків. На Луганському напрямку противник з позиції у населеному пункті Голубівське вів вогонь з танку по захисниках Новотошківського. Даний факт належним чином задокументовано та передано до міжнародних організацій. Проте для примушення окупантів до припинення вогню Об’єднані сили відкривали вогонь наявними вогневими засобами, при цьому по населених пунктах вогонь не відкривався. За півгодини в районі Новотошківського вже було тихо. Втрат серед особового складу на цьому напрямку не має. Найгарячіше протягом дня було в районі населеного пункту Південне, що на Горлівському напрямку. Ворог цинічно й підступно о 08.30 відкрив вогонь з мінометів, станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів по житловим будинкам цього населеного пункту. Командир роти Королівської бригади Олег Лотоцький, підрозділ якого боронить цей населений пункт, швидко оцінив ситуацію та організував бій. За мить чергові вогневі засоби вже відкрили вогонь по противнику. Як виявилося, під прикриттям вогню, впритул до містечка наблизилась група бойовиків. Резервну групу, яка за хвилину вже вела бій на околиці Південного, очолив командир взводу Валерій Шишак. Бій тривав майже пів години. В ході бою командир взводу Валерій Казімірович Шишак побачив, що важко поранений боєць резервної групи. Без сумнівів командир кинувся разом з командиром роти рятувати свого підлеглого. Саме цього й очікував снайпер-терорист. Підступним пострілом снайпера Валерій Казімірович Шишак був смертельно поранений. В підрозділі він був найстаршим. Невдозі йому виповнилося б 58 років. Не дочекавшись свого командира, згодом від отриманих важких поранень помер й боєць резервної групи, Андрій Волос, йому було лише 25. Своє юне життя він віддав Батьківщині. У зв’язку з ситуацією, яка склалася в цьому районі, командування Об’єднаних сил вжило дієвих заходів вогневого впливу на окупантів. Станом на 14.40 ситуація навколо Південного була стабілізована. За попередніми даними розвідки в районі Південного ворог поніс втрати 5 вбитими та 8 поранено. Залишалася напружена ситуація на Маріупольському напрямку. Противник продовжує вести вогонь по наших позиціях з застосуванням зброї забороненої Мінськими домовленостями. Так під вогнем мінометів опинилися захисники Гнутового. Втрат серед особового складу на цьому напрямку не має. Ситуація повністю контрольована Об’єднаними силами.