Волинські патрульні-татусі розповіли про своїх дітей
Волинь

Волинські патрульні-татусі розповіли про своїх дітей

15 вересня 2019, 15:43
0
0
Сподобалось?
0

Волинські патрульні пригадали зворушливі історії про своїх дітей.

Прес-служба правоохороців до Дня батька розпитала в дітей патрульних, що вони думають про своїх татусів та поліцейську службу.

До прикладу, інспектор Максим Янюк має 4-річну донечку Христинку, яка, до речі, твердо знає, що стане поліцейською. Ще б пак, адже її тато рятує людей!
«Недавно мама розказала мені, що тато врятував трирічного хлопчика, який мало не згорів у квартирі. Я навіть бачила це по телевізору. І пишаюсь татом», - каже дитина.

Христина відвідує дитсадок і ходить на танці. Трішки соромиться при інших людях обняти тата, але видно, що любов’ю до нього так і сяють маленькі оченята. Донька зичить татові з нагоди свята сміливості і трішки більше злості, бо тато занадто добрий.

Своєю чергою, Максим пригадує один з випадків по службі, коли прибув на виклик по вулиці Кравчука, де живе неблагополучна сім’я. Жінка постійно заявляє на співмешканця, зловживає алкоголем. Тим часом, все це бачить її 2-річний син. «Хлопчик худенький і недоглянутий, таких дуже шкода. Бо ніби і квартира є, і можливості, тільки живи. Але ж ні, шукають пригод», — розказує патрульний.

У 2-річного Дмитрика захоплення і вподобання змінюються часто, бо він ще маленький і трішки непосидючий. Його батько, інспектор Тарас Вілівчук, розказує, що він теж був таким же. Син відвідує дитсадок, полюбляє цукерки і яблука. А ще захоплюється кіньми. На будь-які слова про коника одразу реагує емоційно і весело.
Тарас розказує, що виховує сина в першу чергу слухняним, відповідальним, патріотичним.

«Не раз на викликах спостерігаю наслідки поганого виховання. Часто на порушення йдуть неповнолітні. Тому розумію, наскільки це важливо – змалечку закласти зерна справедливості і відповідальності. Над цим і працюємо з дружиною», — ділиться Тарас.

7-річний Устим також буде поліцейським, хлопчик вирішив це давно. Коли йому було півтора роки, батько, Андрій Мазяр, пішов служити в зону АТО, де проявив високий професіоналізм і патріотизм. Після повернення виховує сина в дусі любові до країни і до інших людей.

«Звідки така гарна українська мова?» — цікавимось в Устима.

«Я ж українець, тому розмовляю українською!» — відповідає.

Устим обожнює тата, розказує, що відвідує з ним басейн, катається на велосипеді. Але загалом, дуже сумує, коли тато іде на службу й хотів би більше часу проводити разом з ним. Хоча розуміє, що його робота важлива, адже тато затримує порушників і зловмисників.

Андрій же розказує, що син має бути самостійним, відповідальним, уміти постояти за себе, не бути лінивим, а розуміти, що всього можна й необхідно досягати самому.

«Розкажу вам секрет: я знаю, що добро завжди перемагає зло, і це правда», — ділиться хлопчик.

«Та ні, не було б зла – тато б не ходив на роботу, більше часу проводив би з тобою», —відповідаємо.

«Але це не означає, що зло перемагає. Саме завдяки моєму татові і таким поліцейським, як він, у нас перемагає добро!» — заперечити цим словам неможливо.

Андрій Мазяр з сином

Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися