Копач криниць з Волині розповів, чим небезпечна його професія
Волинь

Копач криниць з Волині розповів, чим небезпечна його професія

24 листопада 2019, 18:16
0
0
Сподобалось?
0

Микола Тищук із села Буцинь Старовижівського району – копач криниць зі стажем. Батько вісьмох дітей, невисокого зросту, досить рухливий та балакучий. Про своє ремесло розповідає охоче, обіцяє показати, як чистить колодязі, бо така робота чекає на чоловіка по сусідству.

Найнебезпечніші – болотні гази та плавун

– Вперше чистив криницю, ще коли був учнем професійного ліцею, – розповідає Микола Сергійович. – Спробував копати – важко, але відчув величезне моральне задоволення. Нині розміняв шостий десяток, але не покинув своєї роботи. Спускаєшся під землю, скажімо, на 22 круги, кожен з яких висотою 75 сантиметрів. Романтика!

Такі почуття майстра дивують, бо чим глибше під землю, тим більша небезпека очікує, а він з гумором її сприймає. Головне, пояснює, не натрапити на болотні гази, бо вони не мають запаху, але через них можна легко вчадіти або підірватися. Небезпечний і плавун – намулистий шар підґрунту, за густиною схожий на сметану. Чим більше людина рухається у ньому, то глибше її засмоктує. Воронка від плавуна під землею може сягати в діаметрі 18 метрів. Вона здатна легко поглинути копача і бетонні кільці колодязя.

– А як шукаєте воду? – запитую у співрозмовника.

– Найкраще копати криницю після 21 червня, тобто свята Федора Колодязника, коли рівень ґрунтових вод опускається до нормального, а не, наприклад, весною, коли тануть сніги. Влітку ви бачитимете, як криниця буде наповнюватися. Важливо натрапити на підземне джерело. Для цього використовую найпростіший метод: у суху теплу погоду беру жмут паклі, кладу його туди, де хотів би мати колодязь, накриваю тазиком і так залишаю на ніч. Якщо вранці пакля мокра, там є вода, якщо ні, шукаю в іншому місці. Я не ходжу з рамками, як це роблять інші копачі.

У колодязі не можна палити і ходити босим

Микола Сергійович демонструє своє нехитре спорядження: кріпильний механізм, трос, відро та невеличку лопатку. Усе це має бути справним. Штанину опускає поверх гумових чобіт, бо якщо в них насиплеться ґрунт, то навряд чи хтось зможе витягнути копача зі смертельної пастки.

– А ще поруч мають бути надійні помічники, – наголошує. – Вони витягають з криниці відро, наповнене ґрунтом, і мене. А ще накручують бетонні круги, щоб один находив на інший, бо трапляється, що через погані форми для їхнього виготовлення круги іноді не співпадають. Добре, що зараз є болгарки, а колись нерівності виправляли за допомогою долота. До речі, нині бетонні круги взагалі в дефіциті.

Микола Тищук розповідає, що копав колодязі різної глибини: від 5 до 22 кругів. А найсмачніша вода там, де біла глина або такий же пісок. Що було кілька випадків, коли його заледве не засипало. Не забуває й про правила, які існують для копачів:

– У криниці не можна палити, пам’ятаючи про болотний газ, та ходити босому, бо земля холодна, а ще може затягувати мул. Ось у цьому році брак дощів призвів до того, що джерела пересохли, ставки обміліли, у деяких колодязях вода навіть пропала. Клімат змінюється, але хочеться сподіватися, що незабаром нам не доведеться вирощувати банани, – каже напівжартома, хоч у голосі відчувається занепокоєння.

Наталія ЛЕГКА



Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися