Цей незвичайний хлопчик живе у селі Струмівка Луцького району Волині. Артемкові Андріанову всього чотири роки. Та він безпомилково покаже прапори майже усіх країн світу, розповість про рідкісні марки автомобілів та… дорожні знаки! Усьому хлопчик вчиться, граючись.
Тато захищає Україну на Сході
Родина Андріанових багатодітна: Наталя та Олександр виховують трьох синів. Найстаршому, Сергію, 17 років, вже студент. Саме він, переконана мама, став гарним прикладом для менших братів.
– Сергій змалку любив вчитися. Як у нас народилися Юрчик, який нині першокласник, та Артемко, вони завжди бачили його тягу до науки. А ще Сергій багато мені допомагав з меншими, читав їм книжки. І їм було цікаво дізнаватися щось нове, – згадує Наталя.
Мамі потрібна була допомога, адже чоловік – прикордонник, офіцер. Він 23 роки віддав захисту нашої держави, нині служить у зоні Операції об’єднаних сил на Луганщині. Дружина звикла, що коханий багато часу проводить на роботі. А тепер взагалі рідко бачаться. І ловила себе на думці: як Сергій схожий на нього, старається стати тією опорою, якої за відсутності тата не вистачає вдома.
Менші два сини вдалися дуже допитливими. Юрко у три роки закомандував: «Хочу глобуса!» А Артемко, ледве навчившись розмовляти, захотів мати вдома прапори всіх країн світу! Нині безпомилково назве 170!
– Не подумайте, що діти у нас «заучки», ні. Вони все роблять, граючись. У нас було правило: мультики ми вмикаємо лише пізнавальні. І діти звикли, що все їх має чомусь навчити. Пізніше, коли ми йшли в магазин іграшок, вони самі вибирали лише розвиваючі. У нас ніби мимоволі вийшов акцент на навчанні. Сини несли додому картки з буквами, цифрами, прапорами, дорожніми знаками. І вчили їх, – усміхаючись, згадує мама. – Особливо Артем все схоплював на льоту.
«Керує» мамою, коли їде в авто
Коли у три рочки Артемко рідних ошелешив тим, що розрізняє прапори Росії та Франції, батьки неабияк здивувалися. Бо не всі дорослі, на жаль, це знають. Ніби два триколори, та один з них несе нашій землі смерть. Тема війни, що точиться нині на Сході України, непроста для родини Андріанових і ще більше загострює в дітях почуття патріотизму.
Вивчивши прапори, Артемко зацікавився марками автомобілів. Коли йде по вулиці, заввиграшки назве кожну, що проїде повз. Розповість і про ті, яких у Луцьку не побачиш – «дуже круті». А ще, їдучи з мамою в автомобілі, він обов’язкове коментує кожен дорожній знак, бо давно вивчив їх усі напам’ять.
– Мені часом так смішно стає. Їдемо, а він: «Треба дати дорогу, стоп, стоянка заборонена…» Цілком серйозно. Каже: «Мам, я вже можу і сам їхати, бо все знаю». Пояснюю, що за кермо сідати йому зарано, бо не лише знаки важливі, а й інші правила дорожнього руху, треба трошки підрости. Але, бачу, він скоро вмовить нас дорожні правила йому купити, – каже жінка.
І додає, що всю вагітність за Артемчиком вона їздила за кермом, до останнього дня до пологів. Можливо, тому Артем в машині завжди поводиться ніби водій зі стажем.
Пані Наталя радіє, що ще один поштовх до пізнання всього нового дав її дітям центр раннього інтелектуального розвитку «Світлинка» у Луцьку. Має з чим порівнювати, адже найстарший син ходив у звичайний дитсадочок. Каже, ці заклади мають настільки різні підходи до особистості дитини, як небо і земля. Радіє: «Світлинка» допомагає розкриватися талантам.
Після зустрічі з цією родиною щиро пораділа: у них вдома тепло і затишно, у великій шані й любові живуть дорослі та діти. А ще оселя наповнена сміхом. Навіть Артемко має відмінне почуття гумору і всі прикрі моменти може швидко перевести у жарт!
Наталія КРАВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!