Волинь

18-річний волинянин вбив бабусю за гроші, які вона збирала на пам’ятник його мамі: подробиці

23 лютого 2020, 20:00

3

0

У селі Холонів Горохівського району майже через два тижні після трагедії не можуть дійти до тями. Люди не розуміють, як у внука Назара рука піднялася відібрати життя у баби Марії, котра його буквально з пелюшок ростила і балувала. Вражає жорстокість, з якою було вбито стареньку. А щоб приховати сліди злочину, хлопець підпалив хату.   

У 67 років їздила на велосипеді за сім кілометрів на базар

Сусіди розповіли, що сама Марія нетутешня і життя у неї було нелегким. У Холонів вона вийшла заміж за Миколу Штуня. Чоловік замінив батька трьом Маріїним донькам від першого шлюбу, спільних діток не мали. Обоє були люди роботящі, у селі їх поважали. Дівчата любили і слухали Миколу, як рідного тата. І коли його у 2009 році не стало, для всіх це було справжнім горем. А тут ще виявилося, що Марія і Микола офіційно не були розписані, жили у громадянському шлюбі. Його родичі хотіли жінку з хати вигнати.

– Село тоді за Марією стало, хоч вона і не місцева, – розповів ту давню історію Холонівський сільський голова Олександр Максимов. – А куди вона мала йти? Майже тридцять літ тут прожила. І за цей час ніхто ніколи не чув, щоб Марія з кимось сварилася. А що вже трудяга!

 – Марія і у свої 67 була живчиком. Хазяйство яке тримала! Коник, свині, корова… А в четвер і суботу сідала на ровера – і в Горохів базарувати їхала, а це сім кілометрів! Складала копієчку до копієчки, все для внука Назара старалася, – кажуть люди.

Старші доньки Руслана і Віта ще після закінчення школи вилетіли з родинного гніздечка. Біля батьків жила найменша донька Оленка із сім’єю.  

– Вони переїхали сюди з чоловіком Колею Дідіцьким та сином Назаром, коли малий вже ходив, – згадують люди у селі. – Багато хто знав, що він усиновлений. Але так, як над ним трусилися Оленка і баба Марія!.. Не всіх рідних так глядять. Завжди ходив гарно і чисто вбраний, мав усе найкраще.

Батько хлопця Микола Дідіцький каже, що Назара вони з Оленкою знають з пелюшок.

– Ми тоді з жінкою в Горохові жили. Так вийшло, що я став хресним батьком для сусідчиного хлопчика. Його матір була непутьова, малий ріс у будинку малютки. Дуже рідко забирала додому, і тоді моя Оленка його гляділа. І вона, і я полюбили малого. Тож коли сусідка сказала, що буде від нього відмовлятися, ми його всиновили. Виховували як рідного сина, він ні в чому не нуждався, – досі не може прийти до тями від того, що сталося, чоловік.

У школі Назар нічим особливим не вирізнявся. Як каже директор і за сумісництвом вчитель історії Руслан Стаднік, був звичайною дитиною, вчився посередньо. Іноді, правда, порушував дисципліну, але, як кажуть, з ким не буває. На бокс ходив, на змагання їздив.   

Вчителі припускають, що хлопець почав змінюватися, коли після закінчення дев’яти класів пішов вчитися у гімназію в Горохів.

– До мене звідти частенько дзвонили – Назар прогулює уроки. А я що міг зробити? У нас він у школу ходив, – зауважив Руслан Стаднік.

Що нерідний, дізнався випадково 

Років два тому для родини Дідіцьких настала чорна смуга у житті. Спочатку Назар випадково дізнався, що він не рідний син.

– Я тоді у Польщі був. Дзвонить Оленка і плаче – Назарові сказали, що він нерідний. Вийшло так, що він по хуліганці попав у міліцію. Неповнолітнього не можна без батьків допитувати, жінка була з ним. Міліціонер візьми і скажи: «Думаєш, шо якщо ти своїм батькам нерідний, то тобі все дозволено?» Я тоді ще казав жінці – давай в прокуратуру поскаржимося. Це ж таємниця усиновлення! Але не стали тоді займатися. Ми ж Назару самі мали все сказати, коли 16 років виповниться! Тоді я терміново приїхав з Польщі, ми з ним сіли, гарно поговорили, я пояснив ситуацію. Він навіть розплакався. Я подумав, що хлопець сприйняв усе адекватно. Але та фраза про «нерідного» все ж дуже змінила сина, у нього ніби чорт вселився.

А ще через трохи часу у двері постукала справжня біда – у 41 рік передчасно пішла з життя Назарова мама Олена. Всі очі виплакала Марія за своєю найменшенькою донькою, але продовжувала працювати – треба ж було зібрати копійчину на пам’ятник. Став більше по заробітках їздити і зять Микола, аби хату довести до ладу, яку ще з Оленкою купили. А що ж Назар?

– Сказати, що він був зовсім лежнем, не можу, – каже Микола. – Після школи вчитися не схотів, одного літа поїхав зі мною до Польщі. Цього року працював на будовах Одеси і Києва. Знімав квартиру у Горохові. Та, напевно, гроші закінчилися, раз він так з бабою… – при згадці про покійну голос Миколи починає тремтіти. Каже, що вважав її своєю мамою. Його рідна ненька давно вже померла. – Хіба Назар таке б на тверезу голову зробив? Він бабу Марію слухався більше, ніж мене…

Запитала, чи найматиме адвоката для сина.

– Для кого, для звіра?! Я його до кінця своїх днів бачити не хочу. В один день втратив дві близькі мені людини… Баба ж його так любила! Не на своїх кровних внуків, яких у неї п’ятеро, а на нього навіть хату переписала. 

Піймали вбивцю за допомогою камер 

Того дня, 8 лютого, першими на місце трагедії викликали рятувальників гасити пожежу. Вони й побачили в одній з кімнат тіло вбитої жінки. Слідчо-оперативній групі одразу вдалося вийти на слід убивці.

– За допомогою камер спостереження, які встановлені на магазинах у Холоневі, ми з’ясували, що вранці у село приїжджало таксі, – розповів начальник Горохівського відділу поліції Сергій Поторась. – Знайшли водія, який повідомив прикмети пасажира. Уже за години дві ми знали, що до вбивства Марії Штунь причетний 18-річний мешканець села Холонів.   

Деталі страшного злочину повідомив заступник начальника слідчого управління Нацполіції Волині Олександр Лук’янчук. 

–  Хлопець розповів, що приїхав до неї по гроші. Вона відмовлялася їх давати, тож  він почав її бити. Далі запхнув у рота частину одягу, який був біля ліжка, щоб жінка не кричала і не привернула увагу інших мешканців села. Після цього задушив.

– Він же хотів забрати гроші, які баба на пам’ятник його ж матері збирала! Наскільки у 18 років треба бути жорстоким, щоб так вчинити! У нього ж силище – ого-го! У баби шийні хребці були зламані! – пошепки переповідають у селі.

Назара затримали близько третьої години дня в автобусі «Луцьк – Рівне». Зараз він у слідчому ізоляторі в Луцьку, з ним працює психолог.

Наразі точно відомо, що хлопець був п’яний. За скоєне йому загрожує довічне позбавлення волі. 

Наталка СЛЮСАР

ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО

Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!