У зв’язку з наступною хвилею медичної реформи з 1 квітня 2020 лікарні на Волині в цілому, повинні самі на себе заробляти гроші, оскільки держава їх фінансувати більше не буде.
Саме у зв’язку з нововведеннями під ризиком скорочення опинилися установи, що займаються лікуванням туберкульозних хворих, - передає ІА Волинські новини.
Серед них – Поворське фтизіатричне паліативне відділення №4 комунального підприємства «Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр», у якому, за станом на сьогодні, отримують медичну допомогу 25 паліативних хворих, кожен із яких має відкриту форму туберкульозу.
Куди ж подінуть усіх пацієнтів диспансеру після закриття лікарні?
Згідно із реформою вторинної медицини усі хворі на відкриту форму туберкульозу отримуватимуть медичну допомогу на дому або ж у сімейного лікаря. Тобто, виходить, що бацилярні пацієнти більше не підлягають ізоляції – вони очікуватимуть на прийом лікаря у черзі разом із здоровими людьми, які, до прикладу, навідались до свого терапевта за довідкою на роботу.
До редакції Інформаційного агентства Волинські Новини звернулася процедурна медсестра Поворського фтизіатричного паліативного відділення №4 Валентина Копанчук. Вона повідомила, що 12 лютого цього року керівництво повідомило персоналу медичної установи, що з 1 червня 2020 року лікарню, яка ось уже 20 років надає стаціонарну допомогу хворими на відкриту форму туберкульозу, планують закрити.
«Наразі у лікарні працює більше, ніж 40 людей. Колектив у нас молодий, у багатьох є малолітні діти. А лікарню закривають без надання робочих місць працівникам. Окрім цього, в установі отримують лікування близько 20 паліативних хворих з відкритою формою туберкульозу. Куди їх розмістять після закриття лікарні – наразі невідомо. Ми боїмось, що їм надаватимуть лікування вдома, або ж вони гулятимуть вулицями, користуватимуться громадським транспортом, заражуючи оточуючих», – б’є на сполох медик.
Разом із тим, вона зазначила, персонал лікарні дуже турбується долею самого приміщення, адже рік тому його відремонтували – замінили очисні споруди, а старі котли – на нові.
Інформацію підтвердив і завідувач Поворського фтизіатричного паліативного відділення №4 Роман Юрчик.
«З 1 квітня 2020 року всі лікарні переходять на власне фінансування. Тобто повинні самі на себе заробляти гроші. Так як Міністерство охорони здоров’я та НСЗУ не виділяє кошти і не бачить такої Програми, яка б була спрямована на підтримку вирішення проблеми лікування туберкульозних хворих, тому ми автоматично підпадаємо під скорочення даної установи. Виходячи з цього, всіх паліативних та бацилярних хворих переведуть на сімейну медицину. Що це означає? Вони будуть знаходитися вдома, їздити громадським транспортом до свого сімейного лікаря, щоб отримувати певні препарати, лікування та обстеження», – пояснив суть проблеми лікар.
Він розповів, що у цьому випадку паліативні хворі – це хворі, які не отримують протитуберкульозного лікування, або ж чекають нової схеми отримання лікування. Усі вони мають заразну, відкриту форму туберкульозу.
«Раніше це була Поворська туберкульозна лікарня, а з 27-го червня 2019-го року ми стали паліативним відділенням, що займається симптоматичним лікуванням хворих.
Міністерство охорони здоров’я не бачить, що паліативна служба нам дуже потрібна. Тому тривають автоматичні скорочення. Не виділяють коштів на лікування, якого потребують хворі. Тож і справді, обласній раді або генеральному директору Обласного територіального медичного протитуберкульозного об’єднання не залишається нічого, як хоча б частково скоротити штат», – розводить руками медик.
Зі слів Романа Юрчика, за станом на 19 лютого 2020 року, в медичній установі отримують лікування 25 хворих, хоча сама лікарня розрахована на 40 ліжок.
«Звичайно, лікарню хотілося б відстояти. Іван Онуфрійович (генеральний директор Обласного територіального медичного протитуберкульозного об'єднання, - ВН) їздив у Київ, просив, аби там переглянули фінансування. Але на даний час, з його слів, ніхто нічого переглядати не збирається. Тому вся туберкульозна служба йде крахом. У цій ситуації неможливо знайти когось одного «крайнього» чи винного, бо все залежить від Києва. У нас штат із 42-х працівників. Хто їх забезпечить роботою? Наскільки мені відомо, під скорочення підпадає й персонал Волинського обласного тубдиспансеру. А це велика кількість медсестер та кваліфікованих лікарів. Усі вони мають ризик опинитися на вулиці», – обурюється медик.
Він наголосив, що, особисто йому б дуже хотілося, щоб крик відчаю медичного персоналу Поворського фтизіатричного паліативного відділення №4 почула Ковельська міська рада чи Волинська обласна рада.
«Можливо, вони б взяли нашу лікарню під опіку, бо лікарня є ефективною і гарною. Так, у нас всі вікна й двері пластикові, ми замінили котли, минулого року замінили всі труби гарячої й холодної води на нові, якісне опалення. Як варіант, використати це приміщення під хоспіс чи будинок престарілих, щоб кваліфікований персонал залишився на місці. Наразі про те, що ж має бути на місці медичної установи – нічого невідомо. 28 лютого 2020 року відбудеться сесія міської ради міста Ковеля, під час якої це питання розглядатимуть. Ми знаходимось на території Поворської сільської ОТГ, але земля та сама будівля належать обласній раді. Можливо саме ця владна структура могла б вплинути на те, щоб лікарню залишили, або реорганізували під хоспіс чи будинок літніх людей, який буде отримувати фінансування з державного бюджету», – пропонує власний варіант хоча б часткового вирішення проблеми лікар.
Так чи інакше, 1 квітня 2020 року в Україні стартує другий етап медреформи, згідно з яким фінансування всіх медустанов буде проводитися за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». В результаті скорочення державних субвенцій деякі медустанови будуть недоотримувати фінансування, тому прийнято рішення про «оптимізацію» тубдиспансерів і психлікарень. Виділене фінансування просто не дозволяє утримувати існуючі стаціонари з лікування цих захворювань. Серед людей, що перебувають у психіатричних закладах – майже 2 тисячі таких, що за рішенням суду мають бути на примусовому лікуванні. З 1 квітня навіть для них не передбачено ні ліків, ні харчування. Також кваліфікована психіатрична допомога стане недоступною і для хворих дітей.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!
Володимир
ЖАХ! До чого ми дожилися?
Яна
Це кінець світу
Наталі По
І ви ще боїтесь коронавірусу? Наша влада здається забула, що в Україні вже кілька років офіційно визнана епідемія туберкульозу. А де будуть дівати ув*язнених, які лікувались в закритих відділненнях таких лікарень? Триматимуть з іншими в*язнями у перенаселених тюрмах