104-річна волинянка пише книгу
Волинь

104-річна волинянка пише книгу

11 березня 2020, 15:19
0
0
Сподобалось?
0

У сто чотири роки мешканка Володимира – Волинського Євдокія Дудко читає власні вірші напам’ять і разом із друзями готує до друку чергову книгу спогадів. 

Народилася жінка у селі Золотий Колодязь Донецької області, на Волинь потрапила після Другої світової війни, - передає Супільне.

Визначальним для своєї долі називає місто Краматорськ.

 "Там вперше стала за вчительський стіл, там познайомилась з Андрієм Івановичем Дудком – вчителем, там народила Аллочку, там застала війна", - каже Єгенія Дудко.

До дрібниць Євдокія Якимівна пам’ятає 22 червня 1941 – го, день, коли на країну напали нацисти. Тоді, каже, на фронт забрали чоловіка, а її з донькою та 30-ма вихованцями дитячого будинку евакуювали до Сибіру. Після війни подружжя півтора роки жило у Німеччині, там служив чоловік, а в 1947-му родина оселилася у Володимирі – Волинському.

"Як привезли нас на вокзал, виявляється, записували, хто приїхав, бо на 3-й день вже до мене прийшло запрошення в школу, нема кому дітей вчити, вчителів у Володимирі було всього 11 чоловік", - розповіла жінка.

Більше сорока років вчителювання. Своїм вихованцям Євдокія Якимівна писала вірші. Так, розповідає, готувалася до виховних годин. За працю педагога удостоєна відзнаки "Відмінник народної освіти".

Зараз Євдокія Дудко мешкає одна, через вік вона не покидає власної оселі. По господарству жінці допомагає соціальна працівниця. Частими гостями, каже, є подруги.

"В неї тяжкий шлях, вона одинока, помер чоловік, дочка, внук. На свій вік вона розумна, любить читати вірші, розповідати багато", - поділилась подруга Євдокії Дудко Ірина Павлова.

Секретом свого довголіття Євгенія Дудко називає любов до життя.

"Бо я не провела ні одного дня без толку, я педучилище закінчила, бо в’язала тонкі кружева і продавала, в мене не було кому помагать. Казав мені мій Андрюша, що, мабуть, нема такого на світі, що ти не вмієш робити", - сказала вона.

Зараз довгожителька стежить за тим, що відбувається на її малій батьківщині – Донеччині. І мріє, каже, про мирну та щасливу Україну.

"Якби сказали: дай, що маєш і припиниться війна, я б дала. Україна на весь світ, я вважаю, сама краща, чому ми так занедбали її? ", - зауважила довгожителька.






Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися