10 років тому у Максимка Ваця із села Городилець Турійського району виявили страшну недугу – рак очей. Хлопчику тоді було кілька місяців.
Максимкові було всього три місяці, коли його мама Олена помітила, що в дитини почали світитися очі, як у котів уночі. Батьки забили на сполох і поїхали в обласну дитячу лікарню в Луцьку, де дуже хороша лікарка Маргарита Генріхівна Потягайло поставила діагноз – рак очей.
– Ми наступного дня вирушили в клініку Філатова в Одесі, – розповідає Олена Ваць. – Там дитині назначили хіміотерапію. Ми були у розпачі, коли після двох блоків не настало покращення. Тоді стали шукати, де за такі хвороби беруться за кордоном.
Завдяки Інтернету і небайдужим людям Максим Ваць потрапив на лікування у місто Ессен в Німеччині. Там хлопчикові через загрозу життю зробили термінову операцію – видалили праве око. За ліве німецькі лікарі боролися два роки. Та зберегти його не вдалося – надто агресивною була пухлина. Тож маленький Максимко вже у 2 рочки і 2 місяці став незрячим.
– Дуже важко усвідомлювати те, що моя дитина не бачить, – ділиться своєю бідою Олена Ваць. – Але ми робимо все можливе і неможливе для нашого синочка, аби хоч якось полегшити його життя у постійному мороці.
Максимко дуже здібний і розумний хлопчик: займається lego-терапією, тобто сам придумує і будує різні машини, конструкції будь-чого. У нього чудова пам’ять. Дитина має добрий слух, пише і читає по методу Брайля, їздить у власному дворі на велосипеді. А тато Юра вдома для синочка побудував ігровий майданчик, щоб він мав де гратися.
Здавалося б, біль трішки притупився, сім’я змирилася, але біда знову постукала у їхню хату.
– Чотири роки було все добре, – згадує Олена Ваць. – Але чергове обстеження показало, що рак повернувся. Не можна передати словами наш біль і розпач, які відчули в ту мить. Та заради дитини треба було бути сильними. Знаєте, не страшно ризикувати, а страшно не спробувати.
Хіміотерапії, трансплантація кісткового мозку – за останній рік родині Ваців довелося багато пережити. Лікують Максимка у Німеччині. Тамтешні лікарі турбуються про хлопчика і хочуть йому допомогти.
Максимко дуже багато вистраждав. Але він вірить, що вилікується, і все буде добре. Його кумир – Нік Вуйчич. Хлопчина позитивно ставиться до життя і часто підтримує батьків.
– Дуже дякуємо всім, хто допомагає і молиться за Максимка, – каже Олена Ваць. – Грошей ми ні у кого не просимо, справляємося самі. Віримо, що все колись скінчиться. Головне – не падати духом!
Галина ОЛІФЕРЧУК
ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО!
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!