Волинянка молитвами повертає зрадників у сім’ю
Волинь

Волинянка молитвами повертає зрадників у сім’ю

30 травня, 12:26
1
9
Сподобалось?
9

Віру Рибачук із села Дубечне Старовижівського району називають «знахуркою» – від застарілого, але такого вживаного на Поліссі слова «знахурити». Завдяки молитві до всіх святих жінка знаходить загублені гроші, документи та людей, які несподівано зникли, позбавляє зурочення, алкоголізму, повертає в родину одне з подружжя, яке зраджує своїй половинці, знімає вінець безшлюбності, рятує від загибелі тварин. Тому біля її оселі іноді збирається така черга, що господиня не встигає й макової росинки вхопити.

Дивовижний дар успадкувала від матері

– Моя мати отримала його від свого батька, – розповідає Віра Рибачук. – Він навчав молитов усіх трьох своїх доньок, але допомагати людям могла лише Марія, тобто моя мама. Вона прожила більше дев’яноста літ. Усьому, що вміла сама, навчала мене, попереджаючи – знахарством зможу займатися не одразу, а коли мине визначений час. Так і сталося. Тому користуватися своїми незвичайними можливостями я почала три роки тому.

Пані Віра розповідає, з якими бідами звертаються до неї найчастіше ті, хто постраждав від магічних ритуалів або лихих очей.

– Якось пропала в сусідньому селі жінка, її довго не могли знайти. Кажу: «Шукайте, жива, знаходиться в чужому будинку». І справді, через кілька днів мої слова справдилися. Якщо людини немає в живих, то не приховую того, що бачу, бо рідним все одно доведеться змиритися із втратою.

Допомагає знахарка й тим, хто хворіє фізично. Каже, коли молиться, то відчуває, який орган в людини болить. Якщо не може допомогти, радить йти в лікарню. А от якщо у відвідувача в нирках чи жовчному міхурі утворилися камінці, пропонує власноруч виготовлені з рослинного пилку та меду спеціальні кульки. По них до жінки приїздили навіть зі Львова.

Зурочують навіть рідні по крові

– Нині багато людей, кому пороблено, – бідкається Віра Петрівна. – Адже розвелося чимало чорнокнижників, література з чорної магії на кожному кроці, а це велика спокуса для легковажних та безпечних, бо не відають, чим це обернеться для них самих.

– А яким чином людина може розпізнати, що їй пороблено? – запитую у співрозмовниці.

– Найчастіше починає хворіти: і чим далі, тим сильніше. Їздить по лікарнях, а нічого не допомагає, навіть діагнозу поставити не можуть, – пояснює Віра Рибачук. – Непросто відробити зурочення. А псують людині життя, даруючи із закляттям якусь річ, що найчастіше трапляється на весіллях або інших родинних святах, чи пригощають чимось заговореним: їжею або питвом, підливають причинну воду під поріг, підкладають голки, яйця, навіть хліб, підкидають на вулиці копійки, тож коли знаходиш якісь гроші під ногами, ні в якому разі не можна їх брати, бо власні не триматимуться в гаманці, витікатимуть, як вода крізь пальці. Усіляку гидоту можуть підкладати не лише чужі люди, а й рідні по крові.

Останні слова неприємно вражають. Але пані Віра підтверджує їх: якось до неї звернулася жінка, яка знайшла у власній шафі підклад – яйця. У дім без господині могла потрапити лише її донька, котра мала ключі.

– Це саме той випадок, коли людина вже не може не чинити зла, навіть найближчим, бо інакше хворітиме сама або її супроводжуватимуть невдачі, втрати, – каже Віра Петрівна. – Роблять зло з різних причин: через заздрощі, неприязнь, щоб помстися. А є й такі люди, які лишень подивляться своїми недобрими очима – і вже наслали вроків.

– Кажуть, що ви рятуєте і від алкоголізму.

– Якщо пороблено, то обо­в’язково допоможу, та коли людина пиячить з власної волі, то тут я безсила.

– А дівчині можете приворожити парубка?

– О ні! Приворотами я не займаюся, яйцями вроки не викачую, свічок не спалюю, не ворожу. Натомість можу допомогти, коли хворіє у господарстві живність, корови не дають молока, б’ються або втікають від пастуха.

В оселі Віри Рибачук багато ікон. Усі вони отримані в подарунок від вдячних відвідувачів. Впадає в очі величезний образ Божої Матері Семистрільної.

– Це робота відомого луцького іконописця, якому допомагала, – розповідає Віра Петрівна.

Поки ми розмовляли, до дубечненської знахарки навідалися  відвідувачі. Причину свого візиту тримали в таємниці, але з їхніх сумних поглядів ми зрозуміли: справа в людей непроста, тож залишили господиню наодинці з приїжджими. 

Наталя КОСЯНЕНКО

ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО



Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Коментарі

  • петр
    петр

    стидно дурню читати.....та й людей дурити

    5 червня, 01:15
    Відповісти

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися