Диво-пристрій садить полуницю
Про Антона Старикова із села Пожарки Рожищенського району розповіла наша читачка. Вразив її його ковальський талант, тож подзвонила у редакцію з проханням написати про цього умільця.
Щойно ступивши на подвір’я до Антона Євгеновича, розумієш – він таки профі у своїй ковальській справі. Бо яких тільки плугів та борін до різноманітних тракторів тут немає!
– Оце ж ви коваль з розмахом! – дивуюся, розглядаючи незрозумілі для містянки величезні конструкції із заліза.
– А це мені лісівники замовили реманент для обробітку лісових насаджень, – пояснює чоловік і веде показувати свою кузню. Усміхаючись, розповідає, ще з десяток років тому навіть і гадки не мав, що візьме у руки молот і стане біля наковальні. Хоча з ковальською справою був знайомий добре – його батько пропрацював у кузні все життя. Але син до татового заняття не проявляв жодного інтересу, натомість подався у військовослужбовці. Служив до розпаду Союзу, у 1991 році звільнився. Жив у місті, але прийшов час – стало тягнути його у батьківську хатину в рідних Пожарках. А там і до горна став приглядатися. Починав, каже, з городніх сапок, потім став рихтувати кінні плуги.
– Пам’ятаю, як я на початках надумав ковану огорожу на 14 квадратів вручну викувати. Зробив, але й одразу втямив, що без верстатів діла не буде, – розказує Антон Євгенович. – Мусив залазити у борги і викуповувати різне начиння з колгоспних кузень. Довго стягувався на першого 75-тонного молота. Місяцями не платив за світло, бо грошей не мав. Тяжко було починати. Та й довелося попошукати якийсь станок нормальний. То тепер є стільки різних цяцьок у ковальській справі, аби захотів! Навіть комп’ютеризовані верстати з’явилися: забиваєш спеціальну програму – і він поріже тобі метал на будь-які шматки.
Зараз у сільського самоучки є чим похвалитися: різальний, токарний, свердлильний, фрезерний станки, пневмомолот. Усе це йому допомагає виготовляти та вдосконалювати будь-який причіпний сільгоспінвентар. А що робить якісно, як кажуть, на віки, то до нього стали звертатися фермери і великі агропідприємства ледь не з усієї України.
– До 2000 року я нарахував, що зробив понад тисячу тракторних плугів. А потім перестав вести облік, – ділиться своїми здобутками майстер. – Дуже багато переробляю халтури, адже тяп-ляп тут нічого не можна робити. Замовляють у мене партіями: якось викував одразу 25 плугів на трактор Т-25. Десь у Польщі вірою і правдою служить один. І справжнім викликом для мене торік стало замовлення на плуг до величезного і найпотужнішого трактора – Т-150. Ох і поламав я голову над тим монстром!
– А щось новеньке вигадуєте у своїй кузні?
– Якось підгледів у поляків пристрій для висаджування полуниці, і викував такий. Він розпушує ґрунт, застеляє його поліетиленовою плівкою, робить отвори для розсади, висаджує і поливає її. Останнім часом така чудо-техніка стала дуже популярною. Уявіть, наскільки це полегшує працю тих, хто займається ягідництвом!
Мирослава КОСЬМІНА
Фото автора
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!
Ігор
Напишіть, будь ласка, номар телефонк до Антона Євгеновича
Олена
тел.Антона Євгеновича =0969107885 підверджую що це супер-майстер