Волиняни з трепетом у душі пам’ятають свого владику Ніфонта, хоч помер він три роки тому. 5 жовтня, у день його народження, згадують вдячним словом за щирі молитви, добру пораду, батьківську допомогу, бо усі православні віруючі були для нього духовними дітьми. З благоговінням і зі сльозами на очах згадує владику Катерина Крикота із села Залюття Старовижівського району. Завдяки його молитвам і мудрому слову вона одужала від болячок, а її діти обрали священницьке служіння.
До «руденського монаха» їхали за зціленням
Те, що владика Ніфонт допомагав, переказують сотні людей. Кого благословив на операцію чи добре починання, кого своїми молитвами зцілив від хвороб. До «руденського монаха», як називали владику, бо починав він служити у Рудці-Козинській Рожищенського району, їхали з усієї Волині, навіть з Білорусі. Допоміг сім’ї з Бреста, в якій важко захворіла десятимісячна дочка, а лікарі не могли зарадити. Після служби у храмі монах вийшов до батьків і запевнив, що дитина буде жити. Тепер тій дівчинці вже тридцять літ. Одна жінка зі Старої Вижівки розповідає, як двадцять років тому медики їй поставили невтішний діагноз. Дивовижно, але вона за одну ніч одужала у палаті, в якій час від часу лікувався владика Ніфонт! Дуже шкодує, що так і не поїхала до нього, щоб розповісти про зцілення. Інший випадок зі свого життя розповідав «Віснику+К» Микола Фіщук з Ратного. До семи років він не говорив. Владика Ніфонт дав його мамі свячене яблуко. Як тільки хлопчик скуштував його, вимовив своє перше слово «мама».І таких випадків зцілення чимало. Але монаха переслідувала радянська влада, про нього писали викривальні статті у газетах. Та все одно люди йшли на проповіді до владики Ніфонта, чимало хлопців стали священниками і з Білорусі, і з його рідної Галиної Волі, і з сусіднього Залюття.
Мама звертається до сина «Ви, владико»
Лише в одній сім’ї Крикоти із Залюття четверо з п’ятьох дітей обрали священницьке життя! Мама Катерина Корнеліївна змалку привчала їх до храму. І сама молилася у церкві, шукаючи порятунку від хвороб та довірившись монаху Ніфонту. Чи допомогли його молитви?
– Канєшно! – дивується ця мила 81-річна жіночка моєму питанню. – Коли він приїхав до нас у Залюття, я стала його духовною дочкою. Владика молився за мене. І я перестала боліти. Вже би вмерла досі. Одного разу пішла у храм зі своїм старшим сином, хрещеним Петром. Ніфонт приступає до мене, каже: «Твій син? Буде монахом». А він вчився в Луцьку на токаря і не думав про це. Бувало, приїде з училища, кажу, йди до хлопців. А він не хотів, бо вони п’ють, курять, – згадує Катерина Корнеліївна. – А як вернувся з армії, то пішов у монахи.
Тепер це єпископ Нафанаїл, який керує Волинською єпархією УПЦ після владики Ніфонта! Катерина Корнеліївна розповідає, що відтоді, як він обрав чернече життя, не кличе його сином, а звертається на ви, а тепер ще й називає владикою Нафанаїлом – так, як прихожани.
– Не одговарювала від монашества. Він сам не схотів жити в миру, – з усмішкою тихим голосом зізнається Катерина Корнеліївна.
Усі її діти, крім сина Івана, який став лісничим, обрали священницьке життя. Ніколай – батюшка, живе під Москвою. Дочка Віра – матушка, її чоловік Леонід служить у храмі в сусідніх Смолярах. Найменший син Валентин – теж священник, живе під Москвою.
– Вони самі свій путь вибрали, – не журиться Катерина Корнеліївна.
Як випадає нагода, з’їжджаються діти до рідної хати в Залюття. Зрідка на свята, бо священники служать у храмах. Але завжди на день народження мами – 24 квітня. На жаль, цього року коронавірус завадив зустрічі рідних людей. Жінка сподівається, що епідемія мине – і родина з’їдеться додому. І щодня молиться за владику Ніфонта, згадує у думках, що його цілющими молитвами дожила до таких поважних літ у здоров’ї, праці і радості від дітей та дочекалася 15 внуків і 16 правнуків.
Олена ПАВЛЮК
ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО!
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!