«Чорний піар безчестить тих, хто його застосовує. А на моєму боці - правда», - про це у вівторок у прямому ефірі Громадського Інтерактивного Телебачення (ГІТ) заявив кандидат на посаду Луцького міського голови Роман Бондарук.
Він пояснив, що від початку виборчої кампанії страждає від неправдивих, наклепницьких звинувачень. «Вони хотіли зробити таку простору білу доріжку для Ігоря Поліщука. Для цього бульдозером розчистили списки кандидатів від інших політичних партій. Зі "Слугою Народу" так не пройшло. Не змогли розчистити бульдозером - пустили проти мене інформаційний каток. Бо на сьогодні на цій доріжці лише я складаю чинній міській владі реальну конкуренцію і можу перемогти», – пояснив кандидат і надав докази нахабних маніпуляцій, до яких вдається його опонент.
НАВІЩО ВОНИ ДУРЯТЬ ЛУЧАН?
Я та й решта опонентів Ігоря Палиці практично витіснені з інформаційного простору. Бо у Луцьку йому підконтрольні майже усі засоби масової інформації. Вони змальовують мене, Романюка, кожного, хто насмілюється мати іншу точку зору, якимись виплодками пекла. На Божому світі немає ідеальних людей, але й абсолютного зла немає. Чому ж ці псевдо-ЗМІ не відображають реальної картини подій? Чому, висвітлюючи знесення Центрального ринку, не згадували бульдозери, поліційні палиці, людей у масках і постраждалих підприємців? А якщо й згадували, то в діаметрально-протилежному сенсі? Чому про мене пишуть самий лиш негатив і жодної позитивної чи, хоча б, об'єктивної новини? Чому перекручують інформацію, як вигідно? Чому створюють відверті фейки і видають їх за правду? Чому до них мають претензії Комісія з журналістської етики і судова влада? Відповідь очевидна. Бо Поліщук, за підтримки олігархів, прагне у будь-який спосіб, роз-повсюджуючи брехню і бруд, захопити владу у Луцьку. То чи такого мера ви хочете? Я впевнений – не такого мера лучани очікують!
Друзі, як вам відомо, я – кандидат на посаду міського голови. Сам Президент України довірив мені очолити Луцьк. Щоб виправдати цю довіру, я успішно пройшов прискіпливі перевірки і отримав «зелене світло».
Я неодноразово розповідав про своє життя. Про те, над чим працював, чого досяг для лучан і країни, про свої плани і про те, яким хочу, щоб було наше місто.Чи все мені вдалося? Ні. Чи помилявся я? Так. Але я нікого «не кидав» і нічого «не відтискав», як це мені приписують підконтрольні Ігореві Палиці ЗМІ, розчищаючи таким негідним способом дорогу для Ігоря Поліщука. Зокрема, телеканал «Аверс», інтернет-портал Волинські новини брехливо звинувачують мене в пограбуванні вкладників банків, у «рейдерстві», «відтисканні» підприємств і їх банкрутстві. Мені нестерпно соромно, що цей кандидат і його патрон так нахабно і безпринципно «про-мивають» лучанам мізки брехнею та підтасовками. Принижуючи не тільки мене, а, найперше, лучан!
Такі ж брудні технології вони застосовували і під час виборів міського голови у 2015 році проти Миколи Романюка. Не гребуючи нічим, таврували його брехуном, злодієм і мало не гопником, мовляв, за його вказівкою били виборців, які мали іншу точку зору. Навіть двічі заживо його…«поховали». Але правда таки взяла гору! Романюк переміг і знову став мером.
БРЕХНЯ: РОМАН БОНДАРУК «ВІДЖАВ» ВОЛИНСЬКУ ОБЛАСНУ ДРУКАРНЮ.
ПРАВДА: На випередження констатую: держава - єдиний власник ПрАТ «Волинська обласна друкарня» , відповідно до закону вона не підлягає приватизації. Тут я лише на платній основі орендую площу під свій поліграфічний комплекс. Вдалося зберегти колектив числом у 50 працівників. Разом ми налагодили справи. Сьогодні в Україні лише на базі двох державних друкарень - у Луцьку і в Харкові – провадиться друкарське виробництво.
«Наша друкарня, попри конкуренцію на ринку поліграфічних послуг, почувається впевнено. Вчасно і у повних обсягах оплачуються обовʼязкові платежі: податки і зарплатня. Випускаємо широкий спектр продукції, є клієнтура. Роман Бондарук, як керівник, абсолютно позбавлений авторитаризму, він - освідчений, компетентний і лояльний.» Вікторія Паньків – заступник директора з комерційних питань.
БРЕХНЯ: РОМАН БОНДАРУК ПІДСТУПОМ ЗАХОПИВ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОМБУД-6», ЗБАНКРУТИВ ЙОГО І ПРОДАВ.
ПРАВДА: У цій компанії було моє перше робоче місце – посада коменданта гуртожитку. Через 5 років я став заступником директора КП «Промбуд-6» з економічних питань. Це підприємство – колективної форми власності, тобто усі рішення – і щодо майна, і щодо керівника - приймають загальні збори колективу. З 1999 і по 2006 рік збори товариства не проводилися, підприємство занепадало. І саме колектив вмовляв мене очолити компанію і порятувати від занепаду. За це проголосувала абсолютна більшість працівників. Єдиний, хто з таким рішенням не погодився, був колишній директор. Свою позицію він доводив в усіх судових інстанціях, включно з Верховним судом України. І жоден суд не знайшов у діях колективу найменшого порушення.
Довгі роки підприємство продовжувало працювати: велося будівництво, платилися податки, люди отримували зарплатню. Надаю підтверджуючі фінансові документи. Однак, життя змінюється, міняються умови ринку і конку-ренції, підприємства створюються і закриваються, змінюються пріоритети, я спрямував свої сили на розвиток інших напрямків. Тому через 10 років діяльності компанії, вона була ліквідована. При закритті кожен працівник отримав свою час-тку у грошовому еквіваленті. І я був першим у Луцьку керівником, який дав змогу людям приватизувати відомчий гуртожиток.
БРЕХНЯ: РОМАН БОНДАРУК «РЕЙДЕРСЬКИ», З МЕТОЮ НАЖИВИ ВІДІБРАВ У ЛУЧАН ПРИМІЩЕННЯ НА ПРОСПЕКТІ ПЕРЕМОГИ, 12.
ПРАВДА: Ще у 2015 році приміщення, про яке йдеться, було передане з міської власності на баланс ОСББ. Про що свідчить акт приймання-передачі. Єдиний стосунок, який я до цього маю - моя ініціатива відкриття у Луцьку Центру енергоефективності та енергозбереження. Ідею підтримав Микола Романюк, і вже невдовзі такий центр з'явився на Перемоги, 12 (він працює і сьогодні). Як розпоряджатися своїм майном – виняткове право ОСББ. Наголошую, ні керівником, ні власником центру я не був і не є.
До слова, через місяць після смерті Романюка, у лютому 2017 року саме урядники-самозванці і спробували відібрати це приміщення в ОСББ. Однак, Верховний суд України визнав цю претензію міської влади незаконною.
«Про те, що приміщення Центру енергоефективності та енергозбереження продається, ми дізналися з публікації. У нас був шок! Ми як власники не мали і не маємо наміру його продавати чи використовувати якось інакше. На сайті агенції нерухомості цього оголошення немає. Коли ж зателефонували туди, нам ніхто нічого пояснити не зміг. Це – ніщо інше, як брудна фабрикація щоб нас дискредитувати!». Юлія Сабатюк – голова ОСББ «Лучани»
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!