Волинянин трудився на шахтах Донбасу
Волинь

Волинянин трудився на шахтах Донбасу

15 листопада 2020, 19:00
0
1
Сподобалось?
1

Дмитру Івановичу Зубчуку із села Соловичі Турійського району вже 88 літ. Ходить з допомогою палок, вже не має сил трудитися. А от любить згадувати свою молодість.

Коли був малим, як каже, пацаном, то не раз показував дорогу повстанцям на боївку Вовчак. Пас корови і бачив, як молоді хлопці проїжджали на підводі, чув, як співали українські пісні. В армію Дмитро Зубчук пішов у 1952 році, ще за Сталіна, служив у внутрішніх військах.

– Ми стояли під Москвою, у городі Мтищі. Заходимо в столову. Бачу: нема портрета Берії. А їх в рядок п’ять фотографій стояло: Ленін, Сталін… – у подробицях згадує дід. – Вийшли ми зі столової, а нас вже капітан жде, щоб йти в караульну оружиє брати. Віддав приказ: будьте бдітєльни на посту, щоб не только пташка не пролетіла, а й миш не прошмигнула.

Після армії Дмитро Зубчук ще трудився на шахтах Донбасу, а потім 35 років у рідному селі – трактористом. За ударну працю відзначений грамотами, почесними значками, а також був нагороджений поїздкою у Київ на виставку та туристичною путівкою в Угорщину.

– Возили нас по городу, там все в магазинах було, – пригадує дідусь.

Як вийшов на пенсію, то сім років доглядав самотнього двоюрідного брата – місцевого поета, краєзнавця Зіновія Ярмолюка. Його розбив інсульт, тож непросто довелося Дмитру Івановичу, бо брат був лежачим. Але, вважає, що за це йому воздалося довгим віком. Бо дочекався від дітей внуків та правнуків.

Олена ПАВЛЮК


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися