Козак Луцького куреня, почесний отаман ГО «ШКГ» Олександр Середюк написав історію своєї боротьби із коронавірусом.
Про це повідомляє ІА ВолиньPost.
«І то ж треба, щоб мій ювілей попав на пандемію коронавірусу. Урочиста академія з нагоди 70-річчя з дня народження, яку я чекав і до якої готувався 70 років, була відмінена. Проте, друзі, колеги і козаки самі приїхали і щиро вітали. Довелось накрити скромну «поляну» у «Козацькому зимівнику» і відсвяткувати за давнім українським звичаєм»
Спочатку, пише, відчув, що стало гаряче, однак про те, що піднялася температура навіть і не подумав, промайнула інша думка: «Потрібно піти зранку на водопад і поспілкуватися з місцевою водоймою річкою Серна. Таку процедуру я проводжу щоранку уже понад 20 років, після того як починав займатися системою Порфірія Іванова. Це давало свої бонуси, а саме: заряджався енергією на цілу добу, уже як 15 років не мав ніякого грипу, ОРЗ тощо».
Так і зробив. Хоч наприкінці жовтня було ще не зимно, але й не тепло. Після щедрих недавніх дощів, вода на дамбі текла із всіх трьох відсіків з потужною силою. Роздягнувся і сміливо зайшов до потоку. Проте, не розрахував силу води: «З триметрової висоти вона так мене «обійняла», що я від несподіванки аж присів та ледь втримався на ногах. Забило аж дух».
Вийшов з під дамби, промокнув лише голову і почав поволі одягатися не витираючись. Розпашіле тіло дихало потужною енергією, де природним шляхом випаровувалась вода. Провів ще декілька традиційних своїх енергетичних вправ і повернувся додому.
Однак, ввечері щось відчув, щось не так, хоч відразу не зрозумів: чи то м’язи болять, чи то суглоби крутять.
«Поволі, мов удавкою, затягувала якась апатія, байдужість до всього і всіх (що до цього ніколи такого не було). А на другий день (це було у неділю), відчув що у мене не має нюху і апетиту. Змусив себе, хоч випити каву з молоком та з’їсти канапку. Тоді взяв телефон і подзвонив сімейному лікарю».
-Якщо температури не має, -відповіла лікарка,- то завтра раненько заходьте в амбулаторію.
Так і зробив.
-Щось я чую у вас хрипи в легенях,- із сумом сказала жінка. -Зробите обов’язково рентген і ось рецепт до аптеки. І обов’язково у сусідньому кабінеті зробіть негайно тест на коронавірус.
Пише, набрався сміливості і розповів, що за день перед тим, ще ходив «спілкуватися» із богинею Даною (водою) на водопад.
Медпрацівниця здивувалася і сказала, що потрібно здати ще аналіз крові та після рентгену знову до неї.
Рентген показав, що Олександр Середюк має одностороннє запалення, вірусну пневмонію.
«Коли немає температури, ліки можна приймати і на самоізоляції. А через декілька днів мене «привітали» із результатом тесту: «позитив». Паніки не було. Декілька днів інтенсивного і правильного лікування і вже відновився смак, нюх, апетит», – пише козак.
Чоловік відразу обзвонив усіх друзів і родичів, які вітали його того дня. Отаман Ярослав порадив спробувати старовинний козацький рецепт лікування: намочи на хустинку із льону горілки і подихати ротом, а носом видихати.
«Важко було таку процедуру робити. Уже хотілося випити тих 50 грамів, а не вмокати хустинку та дихати. Але здоровий глузд брав своє і я так робив, як рекомендував побратим. Та й розумів, що антибіотики і горілка не сумісні у лікуванні», – пише Олександр Середюк.
Крім офіційно лікування, народних рецептів, чоловік ще почав застосовувати методики козацьких характерників. Їх секрети відкрив вчитель і козацький цілитель Володимир Холошня.
«Ті п’ять рівнів у центрі козацького характерництва, які я проходив декілька років поспіль, не пропали даремно. Коли я іншим людям допомагаю, то я можу застосувати ці методики і на себе. Тому, маючи час і місце, не лінуючись, ці режими підключав до себе, на енергетичному і сакральному рівні, відновлюючи своє здоров’я».
В Інтернеті шукав кінокомедії і дивився щовечора, щоб якомога більше сміятися. Із книг і наукових статей, пише, давно уже знав, що сміхотерапія також стимулює позитивну енергію, відновлення клітин і підвищує імунну систему.
«Веселе серце благотворне, як лікування, а сумовитий дух сушить кістки»,- нагадує навіть Біблія.
Через два тижні знову здав тест. Цього разу дзвінок прозвучав швидше очікуваного терміну.
-Вітаю, у вас негативний результат, - уже веселіше прозвучало у слухавці знайомий голос лікарки.- Але ще побережіться і долікуйтеся.
«Отже, хворобу можна перемогти, навіть цю смертельну заразу. Тільки не потрібно падати духом, вірити у свої сили, слухати лікаря, не втрачати почуття гумору та оптимізму», – радить усім козак Олександр.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!