Три богатирі були не з Росії, а один з них - родом з Волині
Волинь

Три богатирі були не з Росії, а один з них - родом з Волині

30 січня, 13:42
0
1
Сподобалось?
1

З набуттям закону про мову українці стали згадувати українських героїв, яких росіяни присвоїли собі. Виявляється, що на відомій картині Васнецова «Три богатирі» зображені геть не «рускіє богатирі», як нам втовкмачували у школі. Вчені довели, що усі троє були родом з українських земель і насправді… ніколи не зустрічалися, бо жили у різні часи. Добриня – у Х столітті, Ілля Муромець – у ХІІ, Попович – у ХІІІ.

Мощі Іллі Муромця – у Києві

Найбільше історичних свідчень залишилося про Іллю Муромця. Найімовірніше, він народився під Черніговом, у місті Моровійськ (нині Морівськ), а не під російським Муромом. Бо не міг він за один день, як сказано в билинах, проскакати тисячу кілометрів з Мурома до Києва. Відомо, що Ілля тридцять три роки не ходив. Та коли одного разу до хати зайшли старці і попросили води, він раптом відчув силу і встав на ноги. Очевидно, то були знахарі, яким були відомі секрети замовлянь. Відтоді Ілля Муромець здійснив чимало подвигів. Зокрема поборов Солов’я-Розбійника, який дійсно промишляв у чернігівських лісах і про свій напад попереджав свистом.

Останні роки життя богатир був ченцем Феодосіївського монастиря – тепер це Києво-Печерська лавра. Припускають, що загинув 1204 року, обороняючи святиню. Тут і зберігаються його мощі. У кінці 1980-х роках вчені дослідили нетлінне тіло Муромця. Виявляється, як на теперішній час він не був надто високим – мав зріст 180 сантиметрів, але у минувшину це вважалося вище середнього. Вік – 45–55 років. Вчені виявили сліди багатьох поранень. А також довели, що Муромець і справді замолоду був неходячим – причиною міг бути поліомієліт або туберкульоз кісток. Ще науковці підтвердили, що кісткова тканина дивним чином відновилась.

Іллю Муромця проголосили святим у 1643 році. Його мощі зцілюють тих, хто страждає від хвороб хребта, ніг.

Добриня з Володимиром хрестив Русь

Вважається, що богатир Добриня Никитич – це воєвода Добриня. Він був сином Мала, який мав землі на Житомирщині, а також до його володінь належали волинські села Будятичі, Низкиничі, що поблизу Нововолинська. Тому Добриню називають Никитичем, тобто з Низкинич. Добриня мав сестру Малушу, яка була ключницею в княгині Ольги. Як стверджують науковці, саме у селі Будятичі Іваничівського району вона народила від князя Святослава Володимира Великого. Припускають, що у цих волинських селах ще до Києва з’явилося християнство.

Добриня Никитич усе життя супроводжував свого племінника Володимира у житті та в походах. За переказами, коли дочка полоцького правителя Рогніда не захотіла «рабинича», тобто Володимира, Добриня розлютився. Бо його сестру Малушу назвали рабинею. Він наказав племіннику «бути з Рогнідою перед батьком її і матір’ю». У 988 році Добриня разом з князем хрестив Київську Русь, а коли став посадником в Новгороді, поширив на цій землі християнство. Досі є старовинна новгородська приказка: «Добриня хрестив вогнем». 

Богатир був одружений. На честь Добрині Никитича у Коростені Житомирської області встановлено пам’ятник, а також названо астероїд.

Поповичі досі живуть у Пирятині

Третій богатир на картині – Олешко Попович. Росіяни називають його Альошою Поповичем, боярином з Ростова. Але билини та літописи вказують на інше: Попович з Пирятина (Полтавська область). Він часто бував на пирятинських ярмарках, мати проводжала його з Пирятина, обороняв землі на лівому березі Дніпра. Олешко Попович убив половецького хана та його брата, розбив печенізького хана Радмана і взяв у полон трьох його синів. Загинув богатир 1223 року у битві на Калці.

У Пирятині й досі збереглося прізвище Попович.

Юлія ШЕВЧУК


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися