Наступного навчального року не всі школи зможуть набирати першачків і приймати в 10–11 класи. Запланована ще у 2017 році освітня реформа підступила до нас впритул і вже викликала істерію в Інтернеті та серед населення. Спробуємо розібратися, чи й справді «дітей після 9-класу викинуть на вулиці», а шестирічки залишаться без освіти, у розмові з очільницею Волинського обласного управління освіти і науки Людмилою Плахотною.
Освітня реформа передбачає поділ шкіл на три групи за західним зразком. Їх перетворюють у початкові (1–4 класи), гімназії (5–9 класи) та ліцеї (10–12 класи). Це будуть окремі будівлі, тобто повне відокремлення молодшої, середньої та старшої школи. За таким принципом, як відомо, побудована освіта в Європі та Америці. Більшість загальноосвітніх шкіл стануть гімназіями. Лише незначна частина отримає статус ліцею і право давати старшокласникам профільну освіту. Вирішувати це буде обласна та міська рада тих населених пунктів, де є понад 50 тисяч мешканців. На Волині це Луцьк, Ковель і Нововолинськ. Зазначається, що з цим питанням вони мають впоратися до 2024 року включно. У 2027-му діти з Нової української школи якраз дійдуть до 10 класу. Саме тому підготовка починається вже цьогоріч і в деяких школах, які мають бути профільними ліцеями, вже не набиратимуть першачків.
– Багато ліцеїв бути не може в принципі, – пояснює Людмила Володимирівна. – За приблизними розрахунками – максимум 40 на всю область (з 301 теперішньої «одинадцятирічки»). У кожному повинно навчатися не менше ста дітей на одній паралелі (10, 11 та 12 класи). Для прикладу візьмемо Луцьку громаду. За тією кількістю випускників, яких маємо зараз, у ній має бути створено десь дев’ять ліцеїв. А у колишньому Ківерцівському районі – чотири-п’ять. До речі, ліцеї у районах працюватимуть за таким же принципом, який вже давно втілили у Волинському науковому (Вишків), Княгининівському та Волинському військовому (Луцьк) ліцеях: діти здобувають поглиблені знання з предметів, які обрали, посилено готуються до вступу і там же живуть.
– Тобто отримати повну середню освіту вже буде не так просто?
– Ну, чому? Після дев’ятого класу діти складатимуть ДПА (в майбутньому це буде тільки у формі ЗНО) і за результатами успішності, нахилами і бажанням будуть обирати собі або ліцей, або «професійний коледж» (тобто «робочу» професію). Так, туди потраплятимуть кращі з кращих за вступним конкурсом. Але вже тут вивчатимуть поглиблено лише ті предмети, які обрали собі для ЗНО (майбутньої професії). До речі, педагогічний колектив у ліцеях теж відбиратимуть за конкурсом. Цим самим вирішується питання якісної освіти, відсутність перевантаження учнів всіма предметами, а також ми уникнемо такого ганебного явища як репетиторство.
– Чи не виникнуть при цій реформі корупційні схеми?
– Якщо міська рада вирішила, що якась школа стане гімназією і навчання буде лише до 9 класу, то плати – не плати, залишитися там учень не зможе. І знову ж таки, якщо дитя завалило ДПА у формі ЗНО, то жоден ліцей, нехай він навіть знаходиться у дворі вашого будинку, трієчника теж не візьме.
Людмила Плахотна зауважує, що, вочевидь, істерію проти реформи почали насамперед кияни. Їх можна зрозуміти: там катастрофічна нестача приміщень і дуже переповнені класи (у спальних районах – по 35–40 учнів). А тут ще й умови реформи треба виконати – не більше 24 дитини в одному класі. На Волині, є надія, усе пройде спокійно. У нас з приміщеннями проблем не буде, на балансі по районах є порожні школи, де навчалося по п’ятеро-шестеро учнів. Також маємо у комунальній власності школи-інтернати, у яких щороку зменшується кількість дітей з особливими потребами. Їх тепер все частіше переводять на інклюзивне навчання у звичайні навчальні заклади.
Мирослава КОСЬМІНА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!