Голова райради з Волині воює на передовій
Волинь

Голова райради з Волині воює на передовій

15 лютого, 14:45
0
1
Сподобалось?
1

В одному з підрозділів, що утримує лінію оборони на Бахмутській трасі, служить прапорщик Віктор Анатолійович Вілентко, який до війни був головою Іваничівської райради на Волині.

Про це інформує пресслужба Операції об'єднаних сил у Фейсбуку.

У чоловіка дві вищі освіти — Львівська політехніка та Національна академія управління при Президентові України. З перших днів російської агресії Віктор Анатолійович активно долучився до допомоги військовим — з однодумцями екіпірували та забезпечували всім необхідним земляків, які за мобілізацією вирушили на захист країни.

Переломним моментом для голови районної ради стала трагедія з земляками, які загинули в бою під Волновахою 22 травня 2014 року.

"Це були страшні і трагічні дні, коли привезли наших полеглих земляків. Більшість із нас тоді усвідомили, що йде справжня і страшна війна, з великими втратами", — пригадує ті події чоловік.

Напруга в місті була неймовірна, трагедія розколола містян. Одні виступали проти відправки волинян на Схід, інші ж, розуміючи всю відповідальність, — продовжували виступати за те, що ворога потрібно зупинити на східних кордонах, і йшли до військкомату.

"Це були дні неймовірної напруги та випробувань і для людей, і для районної влади зокрема. Мітинги, численні акції, перекриття доріг — все було", — продовжує військовий.

Саме тоді, після нетривалих роздумів, Віктор Вілентко вирішив іти на війну. До того ж у нього був досвід строкової служби. Саме вчинок голови районної ради і зняв напругу в місті.

У серпні 2014-го доля закинула Віктора Анатолійовича у 24-ту окрему механізовану бригаду. Саме тоді формувався батальйон, і чоловіка направили до мінометників. Там із вчорашніх цивільних людей командири в найкоротші терміни сформували потужний колектив, який і вирушив незабаром на Схід.

Вони змінили побратимів на Бахмутській трасі. Точились запеклі бої, і від професійності мінометників залежало життя піхотинців.

"Ми підтримували побратимів вдень і вночі. Згодом, після тривалих боїв, підрозділ відвели на короткий відпочинок. А вже потім направили в Авдіївку. Мій батько родом із Донецька, там і досі живуть мої родичі. Одного разу на блокпост, що був поруч зі знаменитою авдіївською дев’ятиповерхівкою, підійшла до нас місцева жінка, десь моїх років, і каже: «Чого ви прийшли сюди, ми самі тут розберемось». А я їй: «Ось там, у Донецьку, за кілька кілометрів звідси, є будинок, де виріс мій батько, де живуть мої двоюрідні брати і сестри». Жінка у відповідь не сказала ані слова, і пішла", — ділиться Віктор Анатолійович.

Мінометники батальйону вже мали бойовий досвід, тому саме на підступах до Авдіївки воювали добре і результативно. Після року служби чоловік звільнився, поновився на роботі в райраді і продовжував підтримувати військо як волонтер.

Саме під час однієї з таких поїздок — у 2016 році під Мар’їнку до земляків — Віктор Анатолійович отримав пропозицію від командира батальйону знову стати у стрій. І відразу ж погодився.

"Я на роботі працював із максимальною самовіддачею, працював для людей, але ж війна змінила все моє життя, вона вже не відпускала… І тому, як тільки запропонували повернутись, одразу ж і погодився одягнути армійський однострій знову", -продовжує чоловік.

З того часу чоловік разом із побратимами відбув чимало ротацій на Сході. І планує ще залишатись у строю, підтримати молодь, передати свій бойовий досвід. І так склалося, що на цій ротації вони тримають оборону саме в тих місцях, де стримували ворога в чотирнадцятому та п’ятнадцятому, де Віктор Анатолійович втратив чимало своїх друзів і побратимів.

Громада вкотре довірила йому — і на чергових виборах обрала депутатом районної ради. Звісно, Віктор Анатолійович не може наразі активно працювати як депутат, але підтримка людей і його присутність на сесіях і є тим уявним ланцюжком, що поєднує народ зі своєю армією.

"Для нас, українців, саме нині і є період надзвичайно відповідальний і важливий. Або ми вистоїмо у збройній боротьбі з нашим споконвічним ворогом — Росією, або зникнемо як держава у разі поразки. А сильна армія, досвідчені та вмотивовані воїни — це запорука нашої перемоги", — підсумовує Віктор Анатолійович.


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися