Григорій Вікторович очолив Волинську обласну раду 25 листопада минулого року. За цей час він встиг вникнути у справи області, визначити для себе пріоритети, сформувати команду, ефективно організувати роботу найвищого представницького органу краю і захистити дисертацію. А ще – здивувати волинян. Він зруйнував стереотипи про межі спілкування з посадовцем високого рангу: до нього через соцмережі може звернутися кожен. І отримати відповідь. Завтра, 23 липня, Григорію Недопаду виповнюється 40 років.
Про свої проблеми люди пишуть голові у соцмережах
– Кожен голова, який приходить до керівництва радою, ставить перед собою першочергові завдання, які хотів би завершити протягом своєї каденції. У Вас такі є?
– Перш за все, це будівництво доріг у напрямку митниць: Ягодин, Доманове, Піща. У нас є плани, що робити, аби розвантажити деякі напрямки, забезпечити нормальний доїзд у віддалені села. Усе це є вже на папері. Працюємо над фінансовим підкріпленням.
Сподіваюся, що за час каденції цього депутатського корпусу завершиться децентралізація у частині формування при обласній раді виконавчих комітетів. Ми вже підшуковуємо спеціалістів і готові переформуватися дуже швидко.
Тримаю на контролі питання екології. Сміттєзвалища, будівництво нових полігонів, переробка відходів, роздільний збір. Тут дуже хотілося б навести лад. Це питання на першому місці, бо від нього залежить здоров’я наших людей.
Хочеться потужно розвивати туризм, відновити нашу історичну спадщину, яка має залишитися для нащадків. Вона десятиліттями псувалася і забувалася радянською владою. Як можна було помістити у таку перлину, як замок в Олиці, психіатричну лікарню? Це все зроблено, аби знищити нашу історію та ідентичність. Ми маємо тепер все відновлювати. Зараз акцентуємо увагу саме на Олиці, бо вона може потрапити до проєкту «Велика реставрація». Але у нас є ще дуже багато цікавих місцин.
– Серед інших керівників області Ви відрізняєтеся тим, що з вами легко зв’язатися. Відповідаєте на запитання, прохання через месенджер.
– Спілкування з людьми через месенджер я розпочав ще на попередній роботі у Луцькій міській раді. Зрозумів, що таким чином можна дізнаватися про багато проблем, швидко реагувати і вирішувати їх. От нещодавно звернулася жінка, дитина якої хвора на спинально-м’язову атрофію. Лікування дороге. Виявляється, в області немає відповідної програми. Буду пропонувати її прийняти. Людям потрібно у біді допомагати.
– Останнім часом центральна влада на утримання місцевих рад передає установи профтехосвіти, медичні заклади. Люди переживають, чи зможе область це фінансувати, чи збережуть вони свої робочі місця. Приміром, скорочення персоналу гостро постало в обласній інфекційній лікарні.
– Що стосується профтехосвіти, треба дивитися правді у вічі. У пріоритеті мають бути спеціальності, які затребувані на Волині. Ті, що себе віджили, скорочуватимуться. Проблема з інфекційною лікарнею виникла не в області. Це недолік реформування: близько 30 лікарів заробляють всього на всього 18 тисяч у місяць. Якщо недофінансовує держава, то ці гроші треба шукати в обласному бюджеті. А значить, відривати від громади. А вони могли б іти на поліпшення інфраструктури, будівництво шкіл, садочків тощо.
Покинув пасіку заради політики
– Напередодні невеличкого ювілею прийнято підбивати певні життєві підсумки. Кажуть, усі ми родом з дитинства. Чого Вас навчили тато й мама, з чим Ви йдете по життю?
– Дитинство, як кажуть, було із сонячною погодою. Нас було двоє, брат молодший за мене на чотири роки. Мама і тато працювали на заводах, вони прості люди. Навіть при комуністах у нас була традиція – щороку з татом, на жаль, уже покійним, о 4–5-й ранку ходили святити паску. У своїй сім’ї її також підтримую. Мої батьки не мали вищої освіти, тому дуже хотіли, щоб діти вивчилися і робили все для цього. Школу у Рожищі закінчив зі срібною медаллю. Вступив на географічний факультет Волинського національного університету. Спеціальність обрав сам, мені вона подобалася. Уже на практиці зрозумів, що викладач географії – то не моє. А працюю я з 19 років. Чудово розумію, як заробляються гроші. Не зразу ж був на керівних посадах. Від життя отримав добрий урок. У мене вже є три вищі освіти. У травні цього року захистив дисертацію на тему місцевих бюджетів. Брат також закінчив Інститут мистецтв ВНУ, дуже гарно малює.
– У Вас всі в родині мають мистецькі таланти? Волиняни завдяки знятому ролику, де Ви разом з іншими депутатами виконуєте пісню «Ніч яка місячна», пересвідчилися, що Ви маєте гарний голос.
– Коли їжджу по області, люди, особливо старші жіночки, тепер просять мене заспівати (усміхається – авт.). Я ж вокалом особливо ніколи не займався. У школі ходив на хор, трошки вчився грати на баритоні. В компанії люблю заспівати чи українську, чи бардівську пісню. Хоч останнім часом нечасто співаю.
– Заради політичної кар’єри від чогось довелося відмовитися?
– До політики займався пасікою, мав багато вуликів. Дуже любив цю справу, отримував задоволення. Та коли пішов у владні кабінети, довелося віддати бджіл. Хоча дуже тягне… Але людина не може приходити до цих розумних комах знервованою чи напарфумленою, бо вони не пускатимуть. Коли було більше часу на вихідних, їздили із сином рибалити на Хрінниківське водосховище. Зараз навіть у вихідні доводиться працювати. Але коли хочеш, щоб робота виконувалася якісно, треба чимось жертвувати. Цей період в житті маю працювати так, щоб не було соромно ні мені, ні моїм дітям.
Біографічна довідка
Григорій Вікторович НЕДОПАД народився 23 липня 1981 року у місті Рожище.
У 2004 році закінчив Волинський державний університет імені Лесі Українки за спеціальністю «Географія»; у 2006 р. – Міжрегіональну Академію управління персоналом за спеціальністю «Менеджмент організацій».
З червня 2001 по жовтень 2003 року працював на посаді сиророба дільниці по догляду за сиром голландським, майстром-обліковцем по догляду за сирами ВАТ «Рожищенський сирзавод».
З жовтня 2003 по березень 2012 року – пройшов шлях від старшого комірника складу готової продукції до заступник директора ТзОВ «Торговий дім Любарт».
З грудня 2015 року по квітень 2017 – голова Ківерцівської районної ради Волинської області.
З квітня 2017 року по листопад 2020 року працював на посаді першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Луцької міської ради.
На місцевих виборах 2020 року обраний депутатом Волинської обласної ради від партії «ЗА Майбутнє». 25 листопада 2020 року під час першої сесії Волинської обласної ради VIII скликання обраний головою Волинської обласної ради. Одружений. Виховує сина та доньку.
Розмовляла Наталка СЛЮСАР
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!