Єдине фото Степана ЛІННИКА
Волинь

Останнього повстанця Волині підступно вбив побратим

16 жовтня 2021, 16:00
0
0
Сподобалось?
0

Нині завдяки архівним документам відкривається чимало подробиць про незламних патріотів, котрі не склали зброю навіть через багато літ після закінчення Другої світової війни. Серед них – провідник УПА Колківського району Степан Лінник, псевдо «Рижий» і «Сергій». Як вистежували останнього повстанця Волині, мені вдалося дізнатися зі справи №4081, яка зберігається у Центральному державному архіві громадських об’єднань. Читав і захоплювався мужністю й самопожертвою бійця. Зрозумів, чому Степан Лінник завжди виходив «сухим із води» – адже користувався підтримкою місцевих жителів. Бо хіба можна було вижити десять років у волинських лісах без допомоги селян, які годували і переховували упівців?

«Рижого» ловили чекісти двох областей

У липні 1954 року у Києві відбулася розгромна нарада у республіканському КДБ. Найбільше дісталося начальникам двох управлінь – у Волинській та Рівненській областях. Адже у цьому регіоні ще діяло 11 боївок (32 бійці) та 500 повстанців-нелегалів! І це через стільки років після перемоги над гітлерівською Німеччиною. 

Та нарешті у жовтні 1955 року у Київ під грифом «Цілком таємно» було відправлено з Луцька доповідну. У цьому документі стверджується, що в ніч на 2 жовтня 1955 року у селі Комарове Колківського району Волинської області був ліквідований ватажок проводу ОУН «Рижий», він же Степан Андріанович Лінник, уродженець села Підгаття Колківського району. До складу боївки входили також «Моряк», який раніше очолював Рафалівський районний провід ОУН, і «Борис», котрий входив до Степанського проводу ОУН. З документа дізнаємося, що повстанці діяли на території Волинської та Рівненської областей і здійснили 60 збройних акцій. Тому для пошуку і ліквідації боївки «Рижого» чекісти створили міжобласну оперативну групу, дії якої координували особисто начальники управлінь КДБ Стебловський та Арнаутенко. Розпочалося справжнє «полювання» на упівців із застосуванням різних засобів та за допомогою сексотів.

У доповідній зазначається, що «у 1955 році залучено 35 агентів, які раніше підтримували зв’язок з боївкою «Рижого». Крім того, кадебісти «взяли у розробку» близьких родичів українських повстанців. Їх залякували, шантажували і використовували як «наживку». Через рідних передавали листи «Рижому» і його побратимам з пропозиціями здатися і прийти з повинною.

Хуторянка вмовила «Бориса» здатися

Чекісти на одному з хуторів Костопільського району знайшли дівчину, яка добре знала «Бориса». Що з нею зробили оперативники, невідомо, та врешті хуторянка вмовила повстанця здатися. Він хотів жити і рятував себе, тому у ніч з 14 на 15 вересня у лісі «Борис» інсценував обстріл його солдатами-червонопогонниками, відірвався від «Рижого» та «Моряка» і здався чекістам. Його одразу стали «обробляти». Перебіжчику гарантували всілякі блага і вимагали одне – вийти на Лінника і допомогти кадебістам схопити його. Адже радянська влада збиралася влаштувати на Волині гучний судовий процес.

Спецоперація розпочалася вночі 2 жовтня 1955 року. За кілька кілометрів від села Комарове тодішнього Колківського району у лісі зупинилися дві машини із солдатами внутрішніх військ та оперативниками з КДБ. Вони замаскувалися і чекали команди.

У архівному документі йдеться, що о першій годині 30 хвилин «Борис» зустрівся з «Рижим». При переході на нове місце для облаштування схрону на зимівлю завербований агент не наважився захопити провідника живим, а застрелив його з пістолета. На місці події оперативна група вилучила автомат ППШ, пістолет «Вальтер», боєприпаси, два блокноти переписки. Ще один повстанець, «Моряк», після відвідин рідних і під їхнім впливом сам з’явився в органи КДБ. Під час обшуку тайників, які він показав, було виявлено три молочні бідони, у яких була націоналістична література. Знайшли зброю: два станкові і два ручні кулемети, чотири гвинтівки, два автомати та боєприпаси до них.

Після цих подій перший секретар Волинського обкому КПУ Іван Грушецький переможно рапортував у ЦК компартії, що «після ліквідації «Рижого» територія Колківського, Маневицького, Голобського, Рожищенського районів Волинської області і Рафалівського та Степанського районів Рівненської області очищена від збройного бандитизму». Так російські окупанти називали українських патріотів, які боролися на своїй землі за свою незалежність.

Фактично ця подія дала підстави радянській пропаганді пафосно стверджувати, що у кінці 1955 року розгромлено націоналістичне підпілля у Західній Україні. Але нинішнє покоління українців не забуло своїх героїв.

– У нашому селі Підгаття Маневицької громади кілька років тому відкрили пам’ятник крайовому провідникові Степану Ліннику, – розповів педагог Ігор Чернюк. – Адже невідомо, де він похований. Чекісти не залишали таких відомостей. З їхньої родини немає нікого, всі були репресовані. Назад у Підгаття ніхто не повернувся.  

Кость ГАРБАРЧУК


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися