Волинська область готується до наступного бюджетного року. І він буде одним з найважчих за всі часи незалежності. Регіонам потрібно навчитися працювати в умовах адміністративної реформи. Уже цьогоріч області матимуть значно меншу підтримку від центру. Саме у таких умовах Волинська обласна рада працює над бюджетом-2022.
Ще за часів головування в обласній раді Ігоря Палиці у Волинській обласній раді запровадили потрібну ініціативу – проведення бюджетних слухань, які передують прийняттю кошторису області. Це детальне обговорення депутатами фінансових можливостей з розпорядниками та безпосередніми отримувачами коштів. Тон нинішнім непростим бюджетним слуханням задав голова Волинської обласної ради Григорій Недопад.
«Важливо, щоб усі відповідальні особи, розпорядники коштів, керівники комунальних закладів розуміли складність ситуації. Представникам обласних установ необхідно перейматися не тільки тим, щоб залучити до себе якомога більше фінансування, але й усвідомлювати спільну відповідальність перед усією громадою Волині! Зменшення фінансових надходжень, оптимізація діяльності установ, об’єднання чи реформування комунальних закладів – це не чиясь забаганка. Це єдино можливі варіанти виходу з кризових умов і можливість вдало пройти бюджетний рік», – підкреслив Григорій Вікторович.
Волинь не повинна навчати кадри для Польщі та Чехії
Найбільше часу депутати присвятили темі освіти. Як зазначив голова бюджетної комісії обласної ради Орест Маховський, державний бюджет на наступний рік урізав для Волині дотацію на розвиток навчальних закладів на 13,5 мільйона гривень та цільову освітню субвенцію на 21 мільйон. Педагогам довели, що для гарантованого забезпечення зарплатами у наступному році їм доведеться змиритися зі зниженням надбавки за престижність професії з 20% до 5%.
Керівникам обласних спецшкіл та ліцеїв, у яких мешкають та навчаються діти, зокрема, з інвалідністю, в умовах дефіциту фінансів доведеться впроваджувати у роботу нове меню, яке має коштувати не менше 140 гривень на особу. Бюджет області може забезпечити максимум 90 гривень, нестачу ж заклади планують перекрити за рахунок власних підсобних господарств. А от в оновленні обладнання для харчоблоків розраховують на допомогу благодійних організацій, бо грошей на це теж немає.
Окреме засідання присвятили професійно-технічній та передвищій фаховій освіті, де найбільше проблем і необхідне фінансування у межах 300 мільйонів гривень. Де-юре тільки два навчальні заклади такого типу держава передала у комунальну власність, а фактично обласний бюджет утримує їх з 2018 року, не маючи змоги ефективно керувати цим майном. Тож члени бюджетної комісії, заслуховуючи керівників закладів, наголошували на оптимізації регіонального замовлення. Є чимало установ, які не виконали його під час цьогорічної вступної кампанії, проте на наступний рік знову подали заявки на фінансування з урахуванням «порожніх» місць. Керівникам коледжів, де за гроші обласного бюджету займаються підготовкою бакалаврів, рекомендовано згортати цю діяльність, аби перенаправити потік абітурієнтів у два волинські університети. Там є можливість навчати студентів за кошти Міністерства освіти або на платній основі. Також на Волині хочуть відкоригувати регіональне замовлення відповідно до потреб області.
– Навчальні заклади захищають ліцензовані спеціальності та набирають людей заради кількості, аби зберегти педколективи. А після випуску люди тікають за кордон. Виходить, що ми за свій обмежений ресурс готуємо фахівців для Польщі та Чехії, – каже Орест Маховський.
Медицина з глобальними проєктами, але з «діркою» у комуналці
Другою за затратністю і першою за важливістю у нинішній ситуації є медична галузь. Її фінансування потрібно вивірити до дрібниць, аби потім аврально не шукати додаткові фінансові ресурси посеред наступного року. Найпроблемнішим аспектом у роботі лікарняних закладів є оплата комунальних послуг та енергоносіїв. Уже цьогоріч заборгованість волинських лікарень за цією статтею витрат становить 42 мільйони гривень. Наступний рік буде ще складнішим. Національна служба здоров’я, сплачуючи медзакладам за пакети їхніх послуг, витрати на комуналку не враховує. Увесь тягар лягає на плечі обласного бюджету. При цьому навіть на деревному паливі заощадити не вдасться, бо з різким подорожчанням газу на ринку суттєво зросла і вартість пелетів та паливних дров. Як приклад ефективного вирішення проблеми на слуханнях був представлений обласний фтизіопульмонологічний (протитуберкульозний) диспансер, де обладнали власну сонячну електростанцію і завершують встановлення сонячних колекторів для підігріву води.
Наступного року у медичній галузі буде реалізовуватися кілька масштабних проєктів за державні кошти. В обласній клінічній лікарні до 2024-го планують створити автономне медичне містечко. Має відбутися реконструкція усіх корпусів, операційних та реанімаційних вузлів. З’явиться в обласній лікарні і вертолітний майданчик для прийому ургентних хворих від медичної авіації. Загальна вартість проєкту – 1,3 мільярда гривень. Обласний бюджет має оплатити проєктно-кошторисну документацію – це 22 мільйони гривень.
Серйозні зміни чекають і на обласне медичне об’єднання захисту материнства і дитинства. Тут реконструюють приміщення обласної дитячої лікарні з добудовую операційного корпусу і, що найголовніше, збудують готель для батьків маленьких пацієнтів. Цей проєкт обійдеться у 900 мільйонів гривень і фінішуватиме наприкінці 2023 року.
До співфінансування соціальних установ залучать громади
Під час обговорення бюджетних параметрів для установ соціальної сфери – психоневрологічних інтернатів, Луцького геріатричного пансіонату та інших комунальних установ, які надають соціальні послуги, – з’ясувалося, що більшість закладів мають проблеми з високими цінами на електроенергію. Керівники пояснюють, що причина такої ситуації криється у складних тендерних процедурах. Тож заступник голови облради Григорій Пустовіт запропонував провести серію навчань для головних бухгалтерів та керівників закладів щодо покращення навиків підготовки тендерної документації.
Також члени бюджетної комісії акцентували на ще одному важливому моменті. Хоча у закладах соціальної сфери надають послуги мешканцям різних громад Волині, утримує установи виключно обласний бюджет. Тож депутати запропонували профільному департаменту Волинської облдержадміністрації розробити порядок співфінансування закладів соціальної сфери місцевими бюджетами територіальних громад відповідно до кількості мешканців, які отримують тут соціальні послуги.
Культура і спорт – розрахунок на власні сили
Керівники закладів культури повинні були подати на бюджетні слухання свої плани щодо збільшення власних надходжень. Більшість директорів з цим завданням впоралися і показали, як зможуть пройти наступний бюджетний рік за рахунок збільшення платних послуг та грантової діяльності. Натомість жорстка розмова відбулася з керівником Волинського обласного академічного музично-драматичного театру Анатолієм Гливою. Член бюджетної комісії Володимир Бондар зазначив, що порівняно з іншими обласними театрами у волинському – найвища дотаційність з бюджету, при цьому найменша кількість вистав, найдешевші квитки і найнижча орендна плата. Тож Анатолію Гливі дали час до 1 грудня на розробку антикризового плану, або обласна рада ставитиме питання про його звільнення.
Спортивна галузь на наступний рік отримає трохи більше 53 мільйонів гривень. Керівники комунальних установ у галузі спорту скаржилися на недостатнє фінансування на проведення спортивних заходів. Також в один голос говорили про занадто низький рівень підтримки спортсменів на навчально-тренувальні збори – це лише 1550 гривень на місяць. На це Орест Маховський зазначив, що спортивній галузі доведеться заощаджувати наступного року, а на фінансування потреб поза захищеними статтями потрібно буде шукати спонсорів.
Основні проблеми
«Вісник+К» попросив Ореста Маховського підсумувати результати бюджетних слухань. Він зупинився на трьох основних проблемах. Перша з них – скорочення державної підтримки.
– На цей рік ми отримали з держбюджету 239 мільйонів гривень додаткової дотації на галузі охорони здоров’я та освіту. На 2022-й держава без будь-яких пояснень затвердила нам лише 118 мільйонів. Тобто на 121 мільйон гривень для області зменшено цю додаткову дотацію. Така цифра закладена у проєкт Держбюджету-2022. І ми вже зараз розуміємо, що ще за кілька років ця додаткова дотація взагалі зникне. Так було з інфраструктурними субвенціями для новостворених територіальних громад. За три роки вони зійшли на нуль, – пояснює голова бюджетної комісії.
Слідом за цим зі 110 до 58 мільйонів зменшена й субвенція для Волині на утримання медичних закладів, котрі не отримують фінансування від Національної служби здоров’я, а перебувають на утриманні області.
– Ми заслухали усіх керівників комунальних закладів і донесли їм ситуацію, з якої потрібно виходити і яку ми не можемо змінити. Тепер вони мають час на роботу зі своїми колективами, багатьом закладам доведеться провести оптимізацію кадрів. Зараз держава демонструє нам, що таке фінансова автономія за логікою проведеної адмінреформи. Це дуже складно, але не катастрофа. Щось подібне відбувалося у сусідній Польщі, тільки там було менше добровільності і швидше. Нині їхні голови громад уже знають, як з цим працювати, – зазначив Орест Георгійович.
Енергоносії – проблема для комунальних закладів в усіх сферах. Ситуація така, що тут навіть неможливо нічого спрогнозувати, бо ніхто не знає, за яким тарифом доведеться оплачувати електроенергію. Більш-менш вдалося розібратися з газом. Обласна рада рекомендувала усім комунальним закладам змінити постачальника з «Волиньгазу» на «Нафтогаз», де прозоріше формується тариф. Договори або уже підписані, або перебувають на стадії підписання. Згідно з домовленостями, комунальні заклади отримуватимуть блакитне паливо на цілий 2022 рік по 16 500 гривень за тисячу кубічних метрів.
Витрати на ці два проблемні моменти, за словами Ореста Маховського, область зможе якось збалансувати. Але є одне питання, яке вирішити власними силами точно не вдасться. Держава, передавши областям на баланс заклади профтехосвіти та спеціалізованої фахової передвищої освіти, вирішила суттєво збільшити наступного року соціальні та академічні стипендії.
– Це, безперечно, правильна ініціатива, бо сьогоднішній рівень стипендій не дозволяє студентам хоча б виживати. Але держава не показала нам, де взяти на це гроші. На стипендіальне забезпечення учнів Волині потрібно буде 112 мільйонів гривень. Ми ж наразі змогли закласти всього 52 мільйони – це рівень 2021 року. Тобто без підвищення. А решта суми не покрита нічим, – зазначає Орест Маховський.
Керівництво обласної ради лобіює через народних депутатів від Волині, аби при розгляді держбюджету у другому читанні Верховна Рада врахувала цю ситуацію. Тож єдина надія, що у Києві почують і передбачать для області спеціальну субвенцію на стипендії.
– За підсумками бюджетних слухань ми хочемо якомога швидше отримати зверстаний бюджет від департаменту фінансів Волинської облдержадміністрації, роздати його депутатам, провести через комісії і заздалегідь, як того вимагає Бюджетний кодекс, прийняти. Хай він буде непростий і потребуватиме коригування, але краще входити у новий рік з таким документом, а не жити по одній дванадцятій та тимчасовому розпису, – резюмував Орест Маховський.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!