У селі Залісці Луцького району мешкає довгожитель Петро Михайлович Пархомчук, якому вже минуло 95 літ. Каже, що тримається на цьому світі завдяки цілющому зіллю. І його дружина Надія теж прожила довгий вік, хоча з молодих літ мучилася від різних болячок, які виснажували її тіло.
– Я вже нічо, дівчата, не помню, – журиться дідусь.
Скаржиться на пам’ять, хоча знає, що свою дружину Надію усе життя рятував цілющими травами. Жінка змолоду хворіла на туберкульоз, який мучив її дванадцять років. І якби не чоловік, хтозна, чи разом зустріли б старість.
– Вона усе життя хворіла, стільки болячок у неї було, що вам не передати, – підтакує свекрові невістка, при якій він доживає віку. А троє синів його вже на тому світі.
– Я зіллями Наді вік продовжив, крепко була слаба, – каже дід Петро. – Жив тут молодий учительок, то він дав мені книжку про трави. Жінка читала, що треба до її болячки, а я ходив по лісах. Вона хотіла жити, то я все тут обшукав. Приніс сто стебел зозулинця разом із землею і посадив удома. То потім, як приходила пора рвати, біля хати брав. Ще пса забив, бо люди казали, що собачий жир од туберкульозу помагає. І уколи їй сам давав. Потім у неї рак узявся, в больниці лічилася, а я їй знову зілля варив. А яке – не помню…
Так чоловік своєю турботою виходив змучену болячками дружину, що вона прожила до 86 літ. І сам не подумав би, що їй такий довгий вік назначено. Ще й відсвяткували шістдесят років шлюбу! Дідусь теж хворіє, але продовжує собі життя зіллям, у цілющій силі якого давно переконався. Тепер собі щодня запарює листя і кору ліщини, квіточки календули. Каже, що цей чай йому допомагає.
– А що Наді колись варив, не знаю, – каже дід Петро. – Усе позабував… А тої книжки про трави давно нема, десь поділася.
Олена ПАВЛЮК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!