Звірятко їздило в машині і жило у квартирі
Коли в амурських тигрів Тамерлана та Аїди народилася маленька донечка, щастю працівників Луцького зоопарку не було меж, адже те, що ці горді тварини дають потомство у неволі, велика рідкість. А от смугасті батьки байдуже зреагували на появу крихітки. Без їжі та опіки дитинча могло загинути, тому роль мами взяли на себе три працівниці закладу. Напередодні 2022 року, який відзначатимемо під знаком Тигра, завітали до міського зоопарку, щоб дізнатися, чи вдалося людям приручити хижака?
Кожні дві години годували навіть вночі
Директорка Луцького зоопарку Людмила Денисенко й досі емоційно пригадує перші дні появи тигренятка на світ, адже зважитися самим його ростити було непросто.
– Третього травня 2018 року у нас з’явилося тигреня, але після перших емоцій щастя виникли проблеми, – розповідає Людмила Петрівна. – Перші дві доби малеча тихенько спала, а вже на третю стала кричати, видно, мама перестала її годувати. Нам з дівчатами серце боліло, бо не знали, як допомогти. Консультувалися з колегами з Харкова, Києва, які мали досвід догляду за потомством тигрів, і вони порадили вигодовувати дитя самим.
Тож екскурсовод Тетяна Шкірпан, завідувачка складу Ганна Кротова і сама Людмила Денисенко «вдочерили» Трішу – назвали так на честь бабусі тигриці, яка жила у Київському зоопарку. Найважчим був перший місяць, бо кілограмова тваринка потребувала цілодобового годування кожні дві години. Вдень це просто було зробити, а от вночі у потрібний час будив будильник. Тому й доводилося працівницям-мамам не спати, а чергувати і няньчити тигреня.
– А чим його годували? Молоком, як кошеня?
– Ні, ви що! Коров’яче молоко не можна давати цим диким звірам, інакше у них зіпсується травна система! – пояснює Людмила Петрівна. – У ветаптеці купували спеціальну суміш. Визначали її норму по грамах та соскою з пляшечки давали. Дуже тішилися, коли Тріша стала набирати вагу. Отже, ми все робимо правильно!
Дівчата завели спеціальний щоденник, у якому щодня записували відомості про догляд. Адже, окрім харчування, дитинчаті потрібно масажувати животик, зазвичай тигриця робить це язиком під час вилизування.
– І тут мусили викручуватися, – сміється пані Людмила. – Цей процес ми замінили обтиранням теплими вологими серветками. Дякуємо нашим колегам з інших міст, які постійно підказували. Так усім миром і ростили Трішу.
Подружилася із собакою та дітьми
А оскільки тигреня по черзі забирали ночувати у свої оселі «мами», то для їхніх сімей Тріша стала домашнім улюбленцем. Діти особливо нею гордилися. Це ж не у кожного вдома тигр живе! А тварина радо гралася, бігала за іграшками, а ще спала у дитячому манежі сина Тетяни Шкірпан. У Людмили Денисенко подружилася з породистою колі Дорою. Собака охороняла Трішу, коли та дрімала. Поки була маленька, тигрицю возили у спеціальній сумці, а коли підросла, граційно лежала на подушці біля заднього скла авто.
– Коли зупинялися на світлофорі, водії думали, нібито це м’яка іграшка, а коли вона крутила головою, піднімала лапи, не вірили, що бачать справжнє тигреня, – сміється Людмила Денисенко.
Тиждень за тижнем – і Тріша ставала справжньою королевою та улюбленицею всіх відвідувачів зоопарку. Прийомні «мами» спостерігали, як росте і розвивається їхня «доня», й раділи успіхам. Щодня її приводили у вольєр до рідних тата з мамою, щоб не втрачали зв’язок. А у три місяці переселили до них. Правда, переділили прохід решіткою з метою безпеки. А коли Тріші виповнився рік, у зоопарку урочисто відзначили цю дату.
– Придумали спеціальний торт з м’яса та риби, який заховали у коробку, щоб Тріша тренувала нюх, – розповідає далі пані Людмила. – Улюбленою її іграшкою є м’ячі, то кинули декілька у вольєр. Правда, один удар лапою – і вони розірвані. Але скільки радості, поки їх ловить!
Нині Тріші уже четвертий рік. Людмила Денисенко веде до вольєра показати їхню вихованицю. Тигриця одразу впізнає голос жінки, підходить до решітки і видає рик-мурчання. Людмила Петрівна гладить її за вушком, розмовляє з нею, а тигриця мружиться, наче лагідна кішечка! На таке моє зауваження директорка каже:
– Так, вона добре пам’ятає усіх «мам». Буває, ображається, якщо заговоримо спочатку до левів, а не до неї. Але не варто забувати, що це хижак! Хоч любить бавитися, як кошеня, проте лапа ж у неї більша за нашу долоню вдвічі. Гострі кігті можуть легко травмувати, хоч сама тварина цього й не хоче. Бачите, у нас взаємна любов, але краще проявляти її на відстані. Тому маємо багато фото, де Тріша – дитя, а до дорослої заходити у клітку небезпечно.
Та все ж довірливі стосунки між людиною і тигрицею вражають! Тому працівники Луцького зоопарку з оптимізмом та позитивним настроєм йдуть у 2022 рік, бо ж переконані, що Тріша їх не підведе!
Руслана СУЛІК,
Волинська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!