Як одна людина може змінити життя цілої громади, видно на прикладі Олицької. На Волині у 2020 році вона була сформована останньою. А через декілька місяців люди вибрали тут молодого та ініціативного голову Олександра Прендецького. І уже за рік роботи бюджет громади зріс на вісім мільйонів гривень. Як цього вдалося досягнути, про плани розвитку – у нашій розмові з головою.
– Ми провели величезну роботу, щоб добитися такого результату, – сказав Олександр Прендецький. – Аби мати гроші, потрібно, щоб на території працювали підприємства. А для цього треба запропонувати привабливі умови для розвитку бізнесу. Багато підприємців на нашій території раніше були зареєстровані у Луцьку. Ми з ними попрацювали, щоб вони перереєструвалися, і кошти стали надходити у громаду. Таким чином вдалося отримати два мільйони гривень. Ще один великий напрямок – інвентаризація землі. У нас громада аграрна, налічує 17 сіл. Було багато необлікованої землі, і, відповідно, у бюджет не надходили гроші. Ми запустили процес обліку, чимало гектарів передали в оренду, люди стали платити податки. У результаті додатково отримали у бюджет більше трьох мільйонів гривень. Але працювати є ще над чим. Процес плануємо завершити у травні цього року. Займалися розвитком садівництва. Можемо похвалитися, що у нас з’явився потужний інвестор, який вирощуватиме лохину. На сьогодні в оренді у підприємства – майже 230 гектарів землі. Щоб засадити їх лохиною, потрібно 1,5 тисячі сезонних робітників і майже 200 постійних. Тож наші люди матимуть роботу. Перше висаджування почнеться уже навесні.
– На що витрачали додаткові гроші, які надійшли у бюджет?
– Наша стратегія дії така – розробили максимальну кількість проєктів, які ми можемо подавати на співфінансування. Тож витратили солідну суму на це. А також виділяли гроші на саме співфінансування. Щоб отримати кошти по державній чи обласній програмі, зі свого бюджету маємо виділити не менше 10% вартості робіт. Торік ми капітально відремонтували дах і фасад школи у Дерно. Це коштувало близько восьми мільйонів гривень. У цьому ж селі зроблено фасад садочка. В Олиці досі не було комунального підприємства. Ми його створили. Уже оформили документи, погодили тарифи на вивезення побутового сміття, рідких відходів. Придбали техніку, якої не було: два трактори і асенізаторський автомобіль. Тож уже почнемо надавати послуги населенню. При цьому з бюджету громади на техніку не витратили жодної гривні. Усе завдяки хорошій співпраці з обласною радою і облдержадміністрацією.
– А що плануєте зробити цього року?
– У нас готові проєкти по ЦНАПу, ремонтах доріг, спортивних майданчиків, дахів, фасадів шкіл. Запустили тендерну процедуру з ремонту даху Олицької школи, плануємо ще зробити фасад і розробляємо проєкт з реконструкції їдальні і спортивного майданчика цього закладу. Усі ці роботи коштуватимуть десь 18 мільйонів гривень. Ми заклали відповідні кошти на їхнє співфінансування. У наступні роки робитимемо інші навчальні заклади громади. Плануємо відремонтувати три вулиці в Олиці. Дуже сподіваємось, що у 2022-му вдасться вирішити питання ЦНАПу. Торік ми двічі подавали документи на державне фінансування. На жаль, не пройшли, бо не було зареєстровано право власності на об’єкт, де ми хотіли робити Центр надання адміністративних послуг. Це приміщення колишнього будинку культури, де розміщена й селищна рада. Збираємося його реконструювати. Зараз усі документи в порядку.
– Яке рішення, котре приймали, далося вам найтяжче?
– Про закриття чотирьох малокомплектних шкіл у селах Носовичі, Чемерин, Метельному, Ставку. Ми не могли собі дозволити утримувати школи, де навчаються сім-вісім дітей і працює стільки ж вчителів, витрати колосальні. А поруч розташована велика школа в Олиці, яка може вмістити 900 дітей, а навчається тільки 317. Але перш ніж приймати рішення, ми зібрали директорів, колективи, виїжджали з депутатами у села, де розмовляли з батьками. Пояснювали, чому треба закрити школу. Закупили автобус, який довозитиме діток з цих сіл. Конфліктів з приводу цього у нас не було.
– Торік сталася ще одна велика для Олики подія – включення замку в державну програму «Великої реставрації».
– Проєкт передбачає великі кошти – майже пів мільярда гривень. Ми розуміємо, що це буде не за рік. Для мене як голови важливо створити інфраструктуру. Олику треба відновлювати загалом, а не лише замок.
Нам потрібні дороги, готелі, ресторани, кафетерії тощо. Ми хочемо зробити селище привабливим, щоб турист приїхав і залишився на день-два. А для цього потрібні місця, де б він міг витратити кошти. Уже побачили, що після виселення психлікарні кількість туристів збільшилася. Крім замку, у нас є ще одна перлина – костел. Його реконструкцією опікуються поляки, за що їм дуже вдячні. Сподіваємося, що це буде цікаво для людей. Ще одним «магнітом», яким зможемо заманити туриста в Олику, гадаю, буде фестиваль «Олицька переберія». Торік ми його провели вперше, з’їхалося до шести тисяч людей. Він відбуватиметься щорічно. У перспективі плануємо вийти на міжнародний рівень. Щоб не витрачати на фестиваль гроші з бюджету, подали проєкти в Український культурний фонд та на обласну раду, щоб нас підтримали фінансово. Працюємо над тим, щоб подати міжнародні гранди на проведення фестивалю. Планів та ідей багато. Головне – знайти гроші на їхню реалізацію.
Розмовляла Наталка СЛЮСАР
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!