Кожна людина має якесь майно: хатину в селі чи квартиру у місті, земельні паї або дачну ділянку, автомобіль, мотоцикл, косарку, трактор... Але не кожен зважується за життя розпорядитися своїм добром на користь спадкоємців. Хтось боїться, що тільки напише заповіт, і з ним обов’язково щось лихе станеться. Інший не хоче ніякої паперової тяганини й усе перекладає на плечі своєї половинки, дітей чи інших спадкоємців. А дехто обирає інший шлях – складає не заповіт, а договір дарування. Яка між ними різниця?
Подарували хату – вас можуть звідти виселити
Розібратися у цьому питанні нам допоможе адвокат Вікторія Доманська – керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Правова допомога № 1».
– Найперше слід розуміти різницю між цими двома правочинами. Під час дарування майно одразу стає власністю людини, якій передається. Тобто обдаровуваний може розпоряджатись майном на власний розсуд: продати його, передарувати, заповісти будь-кому. Якщо ж складається заповіт, то спадкоємець набуває право власності лише після смерті спадкодавця та завершення процедури спадкування, результатом якої є видача нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, – пояснює адвокат.
Отож, перш ніж укладати договір дарування, слід добре подумати над тим, як обдарований може з вами вчинити, отримавши, скажімо, вашу хату. Чи не буде у нього спокуси виселити вас? Адже матиме законне право на це.
– Чи можна буде потім оскаржити, розірвати свою ж дарчу?
– Цивільний кодекс України передбачає, що договір дарування можна розірвати, але тільки в судовому порядку і в окремих випадках. Далеко не кожен, – пояснює пані Вікторія. І додає, що заповіт можна складати необмежену кількість разів, і кожен наступний скасовуватиме чи змінюватиме попередній.
Заповіт дешевше укласти, проте дорожче отримати
Перш ніж зважитись, укладати дарчу чи заповіт, багато хто стоїть й перед іншим вибором – яке оформлення для людини обійдеться дешевше. Роз’яснюємо й це. Отож, якщо йдеться про перехід права власності між родичами, а саме чоловіком, дружиною, дітьми (у тому числі й усиновленими), батьком і матір’ю, братом, сестрою, онуками, дідусем і бабусею, то податок не сплачується, незалежно від того, як отримане майно – за договором дарування чи заповітом. Але… Якщо майно в порядку дарування чи за заповітом отримує особа, яка не є близьким родичем першого чи другого ступеня спорідненості, то потрібно сплатити 5% податку, а також 1,5% військового збору (якщо хтось зі сторін є іноземцем, то сплачується 18% податку та військовий збір). Крім того, у випадку спадкування чи дарування не між родичами обов’язковою є оцінка нерухомого майна. Додатково потрібно буде оплатити вартість послуг нотаріуса. Посвідчення заповіту може коштувати спадкодавцю близько тисячі гривень, а посвідчення договору дарування – у кілька разів дорожче. Однак у випадку із заповітом нотаріальні витрати понесуть і спадкоємці під час вступу у спадщину – за відкриття спадкової справи, виділення частки у спадку та інші.
З майном й усі борги лишаються у спадок
Нюансів в отриманні спадщини без заповіту є дуже багато. Аби позбавити сварок та непорозумінь своїх найдорожчих після своєї смерті, юристи радять заздалегідь розпорядитись своїм майном. Недарма швейцарський письменник Лафатер казав: «Ніколи не кажіть, що знаєте людину, якщо не ділили з нею спадок». Адже спори між спадкоємцями – дуже поширене явище. Тож якщо сумніваєтесь, як краще вчинити, то зверніться до адвоката, і він порадить.
– А якщо людина раптово померла, а у неї залишилися непогашені борги: комунальні, по кредитах, інші боргові зобов’язання? Хто їх гаситиме?
– Усі борги успадковують спадкоємці. І не важливо, було укладено заповіт чи ні. Але успадковуються борги тільки в межах вартості успадкованого майна. Натомість під час дарування борги дарувальника не передаються обдаровуваному, – уточнює Вікторія Доманська.
Наталія КРАВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!