Микола Головань створив шедевр, відомий у всьому світі
Ім’я скульптора Миколи Голованя сьогодні знане далеко за межами Луцька, Волині, України. Крім замку Любарта, візитівкою Луцька є і його обійстя у Старому місті. Туристи з різних країв фотографуються біля незвичайних скульптур Миколи Голованя. Бо ж сорок років він тут все вдосконалював, довершував. Тепер його творіння завмерло. Минуло дев’ять днів, як перестало битися серце великого майстра.
І вантажником працював, і номер у цирку мав
Як і кожній творчій людині, молодість якої припала на час радянських злиднів, Миколі Голованю доводилося важко. Навіть переривав навчання у Львівському училищі мистецтв імені Івана Труша, щоб заробити копійку. А трудився і вантажником, і газетним художником, і натурщиком, їздив на заробітки (працював на будівництві Північно-Кримського каналу) й свого часу навіть номер у цирку мав – виступав на брусах.
Отримавши диплом про освіту, Микола Микитович міг би залишитись у Львові, де була для нього гарна перспектива, однак вирішив повернутися додому. Мріяв перетворити на вернісаж батьківську оселю у селі Теремно під Луцьком. Уже почав прикрашати обійстя власними скульптурами. Однак хата пішла… під знос. І переселили Голованів у луцьку «хрущовку».
Та думка збудувати свій дім не полишала молодого майстра. Він багато років віддав праці на благо міста, подарував дивовижні скульптури Парку імені Лесі Українки, прославляв Луцьк на світових пленерах художників, зокрема, у Франції. А потім таки наважився випросити шматочок землі під свою мрію. Так отримав у розпорядження болотисту ділянку і почав працю над родинним маєтком – авторським будинком з химерами.
«Найважча робота – пам’ятник синові»
Не випадково пана Миколу ще за життя почали називати українським Гауді – ім’ям іспанського архітектора. Микола Микитович теж любив усе цікаве і нестандартне. Однак працювати з розмахом у радянські часи не міг, бо тоді все, що не вписувалося у рамки, засуджувалося. Дім з химерами почав розквітати вже за горбачовської перебудови. Сорок років Головань над ним чарував.
Пам’ятаю, як на початку двотисячних домовилася з паном Миколою про інтерв’ю. Він гостинно запросив мене до себе додому, разом із сином, теж Миколою, показував кожну скульптуру, розповідав про ідею, творчий задум. Акцентував увагу на головній гордості – горельєфі, на якому зобразив свою сім’ю.
– Ось мій син, донька, дружина. Схожі? – усміхався.
Було видно, що ця робота майстрові дуже подобається, бо розповідав – і сам милувався. Як горіли тоді його очі! Як він хвалив Миколу-молодшого, що має гарного послідовника, дуже талановитого скульптора, який може і його перевершити. Та невдовзі син помер… Ця трагедія дуже підкосила батька. І хоч робота над будинком з химерами продовжилась, йшла уже не так швидко.
Творчість стала порятунком, що не дозволив впасти під тягарем горя. Відтоді Микола Головань створив сотні неповторних скульптур. Але завжди на запитання, яка ж робота далася найскладніше, відповідав:
– Найважча робота – пам’ятник синові.
Справу продовжує донька
Серед понад пів тисячі скульптур на обійсті Голованя знаходимо і міфічні образи, і постаті відомих історичних осіб, пов’язаних з Луцьком. Бачимо тут і князя Любарта, і поета Данила Братковського, і короля Вітовта (хоч офіційно він коронований не був, та Микола Головань зобразив його з короною). Серед найоригінальніших робіт – і автопортрет у камені, де замість обличчя зобразив копію будинку з химерами у мініатюрі.
Миколі Голованю було 79 років. І він далі ділився мистецькими планами, а з невеличкої пенсії викроював гроші на матеріал для творчості. Ще стільки всього у своєму сімейному вернісажі хотів довершити! Але останнім часом усе більше стало підводити серце. Лікарі забороняли майстрові піднімати щось важче чашки чаю. Та хіба він слухав? У голові вимальовувалося стільки прекрасного! А гості під вікнами, що зачаровано дивилися на його творіння, додавали сил та натхнення. До 1 лютого 2022 року… Тоді майстра не стало.
Але його справа жива. На творчій ниві трудиться донька пана Миколи Наталя. Нині вона затребуваний у світі художник та скульптор, відновлює пам’ятки архітектури і створює свої шедеври.
Наталія КРАВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!