…Минає сорок днів, як відлетіла до Бога душа Катерини Онисимівни Пишняк, мешканки старовижівського села Чевель. Було їй 96. Катерину Онисимівну добре знали не лише в рідному селі, де вона все життя вчителювала й де живуть її учні.
Ця жінка стала живим свідком страхіть Голодомору, який пережила маленькою дівчинкою, а її спогади лягли в основу книг, фільмів, газетних публікацій. «Вісник+К» теж друкував її спомини про великий голод. Може, Бог і вділив їй такого довгого віку для того, щоб вона повідала світу про пережите. На долю Каті, дитини з бідної родини Панченків із села Дубовичі Кролевецького району, що на Сумщині, випала і німецька неволя, куди потрапила 17-річною, і тяжка праця після закінчення війни, коли звільнену остарбайтерку забрали ще й до війська демонтувати вручну заводи в Німеччині, Польщі, Австрії. А потім випускниця Глухівського вчительського інституту ще з двома вчительками-східнячками приїхали на Старовижівщину. Катерина Онисимівна вже у дуже поважному віці пам’ятала день, коли це сталося – 15 cерпня 1949 року. Відтоді вона вважала себе волинянкою.
– І там, на Сумщині, вже не своя, і тут, у Чевелі, не обзавелася великою ріднею. Нема ні кумів, ні сватів, ні братів. Віку доводиться доживати удвох із хворим сином. Чоловік помер у 1997-му. Так що мені й тепер нелегко, — із сумом промовляла вона, коли я телефонувала їй, та враз спохвачувалася. — Але я оптиміст і весь час надіюся на краще. Не можна не надіятися…
Ми ніколи з нею не зустрічалися особисто, лише по телефону спілкувалися. Катерина Онисимівна проживала самотою у своїй скромній поліській хатині. Бо син помер, а донька жила в Петербурзі й приїжджала рідко. А в останні роки жінка ще й зір втратила.
– Ой, Ніночко, яка я рада вашому дзвінкові! – чулася у трубці її протяжна сумська говірка, коли востаннє розмовляла з нею. – Я ж тепер нічого не читаю і не бачу. Ото увімкну телевізор чи радіо й цілий день слухаю…
Написати про свою вчительку просили і її сивочолі вдячні учні. Хай вам, пані Катерино, буде легко у небесних оселях. Легше, ніж було на нашій грішній землі. Царство небесне і вічний спокій…
Ніна Романюк
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!