У приміщенні колишньої лікарні селища Олика поселили 60 переселенців із регіонів, де нині тривають активні бойові дії. До цього будівля декілька років стояла пусткою
Про це розповів Суспільному голова громади Олександр Прендецький.
З його слів, коли приїхали люди, які втікали від війни, то в селищі швидко вирішували, як облаштовувати побут та забезпечити належні умови. Допомогли усім місцеві жителі та підприємці.
Санвузли для комфорту будували "з нуля"
Зі слів селищного голови, велику частину робіт у приміщенні колишньої лікарні виконали за два дні: відновили опалення систему та систему води, налагодили електропостачання, відмили та почистили кімнати. Після цього почали приймати переселенців.
"Я готовий надати цим людям, які тут проживають, житло в наших громадах, щоб вони залишилися в нас проживати на постійній основі, якщо в когось буде потреба", – каже Олександр Прендецький.
Санвузли в будівлі будували з "нуля": раніше туалет був на вулиці, а в душ переселенці ходили до нової амбулаторії, що по-сусідству.
"Нічого не було в цьому приміщенні, зробили рукомийника, повністю зробили душові кабіни – вимурували, обклали плиткою, піддони поставили, нові крани, повісили нового бойлера, повністю нову розводку води зробили", – додав посадовець.
Місцеві жителі та підприємці допомогли переселенцям з побутовою технікою, харчами та речами, необхідними для проживання. З бюджету коштів не залучали.
На Волині в приміщенні колишньої лікарні заселили 60 переселенців. ВІДЕО
"В нас склад від полотенець до круп і дитячих підгузків. Просимо людей, щоб заправили автомобілі, їдемо до Польщі, привозимо. Це, фактично, все ми привозили, 13 бусів", – каже посадовець.
Як облаштувалися в громаді люди
В селищі Олика вже місяць живе Оксана Мельник із села Верхньоторецьке Донецької області. Каже: на Волині переїхали 17 її родичів, і поки повертатися на Донеччину немає можливості через постійні бої.
На кухні в будівлі жінка готує їсти для родини. "Хто готує, хто прибирає, хто за дітьми дивиться, в нас і дітки маленькі є", – говорить переселенка.
Зі слів Оксани Мельник, ні вона, ні її рідні не знаю, яка нині ситуація в рідному селі. Коли виїжджали – частину будинків розбомбили, частина господарств погоріла.
Покинула господарство і поїхала з рідного села переселенка Ірина Зарубіна. Зараз родина мешкає у кількох кімнатах колишньої Олицької лікарні.
Говорить: коли покидали дім, погодували всіх домашніх тварин наостанок, попросили сусідів забрати до себе маленьких поросяток або за можливості годувати, зачинили будинок і поїхали.
"Сусіди, які залишалися, кажемо, тільки купили поросяток, забирайте, якщо ви не думаєте їхати. Або, по можливості, годуйте їх – шкода. А корівку – я вже навіть доїти не бралась ввечері. Ми погодували її, попоїли, курчат відв’язали, мотикою підвинули двері, щоб не бачити, як вона буде йти. Сіли в машину і поїхали", – додала жінка.
Як розповів Олександро Прендецький, чоловіки, які приїхали в селище, допомагають наводити лад на старому польському кладовищі, аби таким чином віддячити полякам, які допомагають українцям пережити війну.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!