Волинську обласну клінічну лікарню знають далеко за межами області. Вагомий внесок у її розвиток зробив попередній багаторічний керівник Іван Сидор. Його починання активно та успішно продовжує теперішній директор Олександр Дудар. Адже медичний заклад оснащується надсучасною лікувальною та діагностичною апаратурою, впроваджуються новітні методики лікування, добудовуються приміщення. І навіть у воєнний час у лікарні відкриваються нові відділення! Про роботу цього медичного закладу у складних теперішніх умовах розповідає Олександр Дудар, директор КП «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради.
«Пам’ятаю кожну операцію»
Олександр Дудар родом з волинського селища Іваничі, де багато читачів «Вісника+К», які гордяться своїм земляком. Виріс не в медичній династії: батько працював на цукровому заводі, мама – у райвиконкомі, бабусі і дідусі були вчителями-мовниками та робітниками. З рідних лише дружина медичний працівник, а от старший син вчиться на дизайнера, середній, дев’ятикласник, мріє стати футболістом, меншому тільки чотири роки.
Олександр Валерійович закінчив Львівський державний медичний університет. Пройшов спеціалізацію у Національному інституті хірургії та трансплантології імені О. Шалімова, інтернатуру під керівництвом лікарів судинної хірургії Волинської обласної клінічної лікарні, з 2000 року працював тут судинним хірургом. У перший рік навіть хотів полишити свою роботу, коли у Маневичах провів надзвичайно складну операцію.
– Чоловік впав на косу, яка пройшла через усю грудну клітку і зупинилася на шиї, поранивши сонну артерію, – згадує Олександр Валерійович. – Я працював цілу ніч, рятував. Пацієнт прожив три дні і помер. Повернули мене до роботи колеги, пояснили, що це була травма, несумісна з життям. Пам’ятаю кожну операцію, кожну безвихідну ситуацію.
Нові томографи, стійки і… хірургічний комбайн
З 2005 року Олександр Дудар завідував поліклінічним відділенням, з 2013-го був заступником головного лікаря, з 2019-го виконував обов’язки головного лікаря, а з квітня цього року став директором лікарні. На цей період якраз випали запровадження медичної реформи, пандемія ковіду, війна.
– Вважаю, що ці виклики часу ми успішно долаємо. Завдяки медичній реформі кожен заклад розуміє свої плюси та мінуси і відповідно розвиває та вдосконалює сильні сторони, – розповідає Олександр Дудар. – Тепер держава оплачує за надані послуги, пацієнта, а не за ліжко-місце. Нашими конкурентами є не тільки приватні, а й державні клініки. Адже хворий з цифровим направленням, виписаним сімейним лікарем до спеціаліста, може звернутися на лікування у будь-який медичний заклад України.
– Що робите, аби бути конкурентоспроможними?
– І далі впроваджуємо нові сучасні технології, створюємо передові висококласні відділення, закупляємо надсучасну апаратуру міжнародного зразка, йдемо в ногу з прогресом, проводимо навчання кадрів. Наші спеціалісти проходять стажування в Україні і за кордоном. На сьогодні три лікарі перебувають у Кракові, один колега повернувся зі США, на січень-лютий заплановане навчання для восьми спеціалістів в австрійській клініці. Нашому медичному закладу люди довіряють, тому лікуються у нас. Завдяки цьому лікарня отримує фінансування від Національної служби здоров’я України. Якщо у 2019 році балансова вартість нашого підприємства становила 191 мільйон гривень, то зараз – 411 мільйонів. Це не просто кошти. Їх ми вкладаємо в новітні методики та необхідне сучасне обладнання.
– Якими медичними новинками за останні роки збагатилася лікарня?
– У відділення проктології, торакальної хірургії, артроскопії, нейрохірургії, гінекології закупили нові ендоскопічні стійки. Таким чином не одне відділення, яке могло робити обмежену кількість операцій, а кожне може використовувати малоінвазивні ендоскопічні методики. Приміром, лікуємо сечокам’яну хворобу не тільки дроблячи камені на дистанції, а й через проколи запускаємо інструментарій, який дробить каміння, і його через проколи відсмоктуємо. Спеціалісти судинної хірургії отримали можливість працювати на ангіографічній установці. У нашій лікарні вперше зроблено стентування аорти при аневризмі. Якби проводилася відкрита операція, то у пацієнта була б величезна втрата крові, довготривале відновлення і перебування в лікарні. Тому залучаємо усе більше малотравматичних операцій, завдяки яким хворий швидше одужує. В офтальмологічний центр придбали весь набір обладнання для надскладних оперативних втручань, організували надсучасний операційний блок, встановили сучасні офтальмологічні томографи, новий хірургічний комбайн, який забезпечує можливість роботи як на передній, так і на задній камері ока. Придбали новий сучасний мікроскоп з можливістю робити операції не тільки на кришталику, а й з відшарування сітківки, тобто впровадили у практику вітреоретинальну хірургію.
Операції на відкритому серці
Чого вартий кардіологічний центр, де проводять операції на відкритому серці! Подібний у десяти найближчих областях має лише Львів. Волинські кардіохірурги замінюють кардіостимулятори, проводять протезування аортального та мітрального клапанів, коронарне стентування та інші види хірургічних втручань, завдяки яким пацієнтам дарують друге життя.
– Унікальною є операція з протезування аортального та мітрального клапанів. Особливість її в тому, що роблять на відкритому серці із застосуванням найсучаснішої системи штучного кровообігу. Клапани останнього покоління виготовлені зі спеціальних синтетичних полімерів, поверхні відшліфовані і дозволяють зменшити тромбоутворення на поверхні. Також використовуються біологічні клапани та методики пластик уражених клапанів. Операції із зупинкою серця проводяться щоденно. Виконуються оперативні втручання на провідній системі серця, вживлюються кардіостимулятори різних видів та радіочастотні абляції аритмогенних зон серця. Впроваджується в практику кріоабляція (лікування холодом).
Щомісяця 250 сеансів гемодіалізу
– Уже пів року в обласній лікарні проводять трансплантацію органів. Як вдалося цього досягти?
– У квітні в лікарні відкрили нове відділення трансплантології. Це певне капіталовкладення, закупка реактивів, навчання колективів, адже кожна пересадка – це надскладна методика. Коли почалися бойові дії і був штурм Київщини, наші столичні колеги не змогли оперувати. Ми радо надали їм цю можливість. За допомогою хірургів київського Інституту серця було пересаджено три серця з дуже непоганим результатом. Ми уже підготували своїх спеціалістів, освоїли методики пересадки родинних, трупних нирок. Щоб це окреме відділення запрацювало, довелося створити власне відділення гемодіалізу, оснащене сучасним апаратом штучної нирки фірми «B Braun». На сьогодні проводимо щомісяця близько 200–250 сеансів гемодіалізу. Хочемо підняти інтенсивність удвічі, працювати у три зміни. Адже хворим, які потрапляють на гемодіаліз, згодом можна зробити пересадку нирки. Для роботи відділення трансплантології повністю переформатували лабораторію з плр-блоком, що дозволило повноцінно обстежувати пацієнтів для сумісності з пересадки.
– Надалі де такі пацієнти спостерігаються?
– Тепер хворі, яким пересадили і в яких були пересаджені органи, можуть не їхати у столичні інститути, а звертатися до нас. В обласній лікарні здають потрібні аналізи, проходять обстеження, наші нефрологи підбирають потрібні препарати.
Уже пролікували понад 7800 військових
– Рік тому в лікарні відкрили нове відділення екстреної медичної допомоги.
– Це вдалося завдяки проєкту «Велике будівництво». Позиціонуємо себе як лікарню, яка приймає політравму. У відділенні екстреної медичної допомоги є діагностичні палати, інфекційні бокси, протишокові палати, операційні зали, комп’ютерна томографія, цілодобовий персонал. Закінчується добудова приміщення для встановлення ангіографічної установки. Це ніби лікарня в лікарні. Тобто пацієнтам, які екстрено звернулися, надають ліжко, до якого підвозиться УЗД-апарат, рентгенапарат, приходять свої спеціалісти з відділення нейрохірургії, торакальної хірургії, судинної, кардіохірургії.
– Також приймаєте на лікування і військових?
– З початку повномасштабної війни для нас це новий напрямок. Одночасно поступає 100–150 хворих, ми вчимося у військових лікарів. Завдяки відділенню екстреної медичної допомоги можемо швидко та якісно додіагностувати та госпіталізувати велику кількість пацієнтів. За першу добу можемо швидко обстежити, прооперувати, підібрати курс лікування. І на п’ятий-шостий день пацієнтів переводять на другий етап лікування у районні лікарні, в реабілітаційні центри. Лише стаціонарно з квітня ми пролікували близько 4000 військових, провели 2800 оперативних втручань різної складності. А всього з поліклінічними консультаціями та дообстеженнями надали медичну допомогу понад 7800 військових. У відділення неврології та нейрохірургії цілодобово приймаємо пацієнтів з різними видами гострих порушень мозкового кровообігу. Наша лікарня єдина в області здатна надати допомогу пацієнтам з усіма видами інсультів та травм головного мозку в повному обсязі згідно вимог сучасних протоколів.
– Чи проводите операції, відколи займаєте посаду директора лікарні?
– Не провів жодної. Тому що управлінська робота займає багато часу: світло, вода, харчування, ковід, генератори, наради… Тому тепер так планую робочий день, щоб бувати в операційній, з колегами обговорюємо варіанти операцій. Але прийняв рішення: поки все не стане на прямі рейки, експериментувати не буду. Настане спокій, мир – знову повернуся в операційну.
Розмовляла Олена ПАВЛЮК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!