У луцькій книгарні «Є» відбулася презентація книги «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу» кандидатки історичних наук та співробітниці Українського інституту національної пам’яті Лесі Бондарук.
Книга вийшла у харківському видавництві «Фоліо». Воно сильно постраждало від військових дій, однак не лише не зменшило виробництво, а й наростило випуск нової книжкової продукції. До Луцька на презентацію приїхав керівник «Фоліо» Олександр Красовицький. Він розповів, що з Лесею Бондарук працює не вперше, тож впевнений – її нова робота матиме успіх.
У книгу увійшли як суто статистичні дані, так і розповіді про долі конкретних людей, зокрема про волинян, рівнян з числа повстанців та дисидентів. Але філософія роботи полягає не у тому, щоб викликати жалість, сльозу, а показати справді непереможну жагу українських патріотів до волі фізичної й духовної.
«У тих умовах важко було вижити, але вони боролися, давали надію іншим, ставали прикладом для представників інших народів, котрі за політичними мотивами опинилися у радянських таборах. Зрештою, саме українці своїми повстаннями та підпіллям розхитали систему, і ГУЛАГ скасували. Радянська влада навіть каторжні табори визнала неефективними, занадто мʼякими щоб зламати волю українців», – зазначила Леся Бондарук.
Українці, які попри тортури і знущання, зберегли свою самоідентичність та повернулися на рідну землю, заклали основу нашої історичної пам’яті.
Всі присутні на презентації звертали увагу на символічність назви книги Лесі Бондарук. Слово «прямостояння» вперше використав Василь Стус. У ньому був закладений саме контекст боротьби за волю та незламності на цьому шляху.
У книгу увійшли багато документів, які важко доступні для пересічного українця. Лесі Бондарук вдалося отримати доступ до документів навіть на ворожій території – у Росії. Але це вже окрема детективна історія.
Книгу «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу» Олександр Красовицький назвав попередженням – якщо не дамо відсіч теперішній російській навалі, то жахи радянських катівень можуть повторитися для нас. І це не жарт, адже значна частина тих жахливих таборів ще досі використовується для репресії політичних опонентів путінського режиму. Там досі дають 15 діб штрафного ізолятора за те, що вʼязень присяде на нари вдень, коли це заборонено. Ті жахи на власні очі бачив український режисер Олег Сенцов, котрого до обміну утримували у таборі в Лабетнагу.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!