На фронті воюють люди з неймовірними долями. В одному з батальйонів 127-ї окремої бригади Територіальної оборони України служить красива дівчина Анна із позивним «Скрепка». Мужня захисниця звикла переборювати труднощі у своєму житті. Вона подолала рак і хоче разом з побратимами перемогти росію.
До війни Аня працювала оператором в інтернет-компанії. Змалку вона захоплюється зброєю, дуже любить полювання і навчилася влучно стріляти. Такі навички та вміння тепер їй знадобилися для захисту України від дикої російської орди вбивць і мародерів.
Коли 24 лютого минулого року розпочалося повномасштабне вторгнення і на місто Коростень Житомирської області прилетіли перші ворожі ракети, значна частина наших співвітчизників намагалася вибратися на захід України, а звідти – за кордон. Ця відчайдушна дівчина зробила навпаки – взяла рюкзак та поїхала на схід нашої країни.
– Всі пам’ятають початок війни, отой перший шок і паніку. Транспорт не ходить, російські танкові колони рвуться на Київ. Що робити? Коли побачила відео про Бучу та Ірпінь, то не змогла всидіти вдома, – розповідає Аня. – Щось перевернулося в моїй душі, перед очима стояли вбивства людей та дитячий плач. Хіба таке можна пробачити? Тому відразу зібралася в дорогу. З Коростеня до Вінниці якось дісталася електричкою. Добу провела на вокзалі, а звідти – потягом добралася до Харкова. Я рвалася захищати свою країну. Поїхала туди, де вважала себе потрібною.
В охопленому війною Харкові під постійними обстрілами, на базі Слобідського козацтва якраз формувався 226-й батальйон для оборони міста. У перші дні агресії в підрозділи записували всіх охочих. З восьмого березня 2022 року Анну прийняли на службу діловодом у групу логістики. Дали позивний «Скрепка», хоча вона хотіла інший. Дівчина жартує, що скріплювала весь колектив, а інколи – документи. Але така рутинна робота Ані не подобалася. Вона написала рапорт і стала стрільцем в бойовій роті. Їхній батальйон захищав Харків, потім звільняли Старий Салтів, Тернову, Дементіївку та Малі Проходи.
– Я патріотка, – говорить Анна та показує тату з гербом України. – Навчилася долати перешкоди. Боролася з онкологічним захворюванням і перемогла. Тепер налаштована перемогти у війні, хочу створити сім’ю та бути прикладом для своїх майбутніх дітей.
Рідна сестра «Скрепки» теж військова. Їхня мама пишається своїми мужніми дітьми: «У мене дві доньки й обидві бойові! Сусідський син у Польщу виїхав, а мої дівчата воюють».
Стрілець Анна переконана, що нині ми справді переживаємо переломний і критичний момент вітчизняної історії. Тому ніхто не повинен залишатися осторонь цієї війни.
– Саме зараз настав той час, коли всі українці повинні згуртуватися та спільними зусиллями дати достойну відсіч росії, щоб у них більше ніколи не виникало бажання воювати з нами, – продовжує «Скрепка». – Нам потрібно подолати свій страх, який є в кожного, і згадати про конституційний обов’язок – захищати свою Батьківщину. Для України життєво необхідна тільки Перемога. Іншого варіанту немає.
Після війни Аня планує залишитися в армії. Адже тут панує особлива атмосфера братерства, поваги та взаємної підтримки як в бою, так і в повсякденному житті. Зараз боєць «Скрепка» разом зі своїм батальйоном захищає державний кордон у Харківській області.
Олесь ТИХОНЕВИЧ
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!