Ольга Савочка всіх знає по іменах, які записує у блокнот
87-річна Ольга Савочка зі Степані Сарненського району Рівненщини сьогодні чи не найбагатша бабуся України. У неї 12 дітей, 105 внуків і уже 108 правнуків. Найменший внук Павло народився у березні цього року у Львові. Він став сьомою дитиною її доньки Тамари і зятя Павла. Таку величезну родину зібрати разом, звісно, дуже важко. Тим більше, що доля розкидала всіх по світу. Та й сама Ольга Савочка уже шість років, як живе в Америці.
Працювала у колгоспі і ростила 12 дітей
У Степані родину Савочків дуже добре знають і поважають. Олексій Савочка свого часу був першим пресвітером місцевої церкви Християн віри Євангельської. Його син Василь з дружиною Ольгою дали життя чотирьом синам (один із яких, на жаль, помер у дитинстві) і дев’ятьом донькам. Вони вже всі мають свої сім’ї і розлетілися по світу – живуть у США, Німеччині, Польщі. У Степані залишився один з їхніх синів – Володимир Савочка. Він нині є пастором церкви Християн віри Євангельської. А ще зі своєю дружиною Тетяною подарував своїм батькам (на жаль, тато уже покійний) найбільше внуків – аж 17. Десятеро ще живуть біля батьків. Найменший син закінчує третій клас.
– Дітей ми приймаємо як дар Божий і радіємо кожному їхньому приходу у цей світ. У моїх братів і сестер в усіх багатодітні сім’ї, – розповів Володимир Васильович. – Прикладом для нас є родина мами і тата. От їм треба було дуже багато зусиль докласти, щоб нас усіх на ноги поставити. Тато працював столяром, мама – у колгоспі. Трудилася і на фермі, і у ланці. А ще вдома господарство тримали – корову, свиней, городи. І тоді ж не було ні пральної машини, ні газу, воду треба було з колодязя наносити. Ніякої соціальної допомоги багатодітним сім’ям у радянському союзі не платили. Могли розраховувати лише на власні сили і на Господа. Завжди мали у що одягнутися і що їсти. Ми всі працювали і допомагали один одному. Старші діти доглядали менших. У кожного були обов’язки. Хтось допомагав мамі у хаті, хтось – татові у полі. Пригадую, як сусіди не раз казали батькові: «Як же Василь збирається прокормити стільки дітей?» Та коли попідростали – мова стала зовсім іншою: «А що тобі, Василю, сіно погребти такою бригадою чи картоплю викопати?..» Батьківська родина стала для нас прикладом, як треба у сім’ї жити, поважати і любити один одного та Господа.
Володимир Васильович між іншим зазначив, що як тільки стало можливим, вони першими у Степані провели у хату воду, зробили ванну і туалет. Тато дуже старався, аби мамі було легше.
У 80 літ поїхала жити в Америку
Василя Савочки не стало у 2017-му. Йому було 87 років. Через рік після смерті чоловіка його дружина Ольга, яка вже мала більше 80 літ, виїхала в Америку. Вже шість років вона живе біля однієї зі своїх дочок – Світлани. Інші діти часто її провідують. От нещодавно і Володимир Васильович літав за океан в гості до матусі.
– Звісно, мама трішки «здала», адже вже має 87 років. Але ще ми всі разом літали до однієї з її внучок зі штату Массачусетс у Флориду. І мама дуже добре перенесла переліт. Взагалі вона у нас любить подорожувати. Це тато був прив’язаний до рідної Степані, – розповів Володимир Савочка.
– А чи знає ваша мама всіх своїх внуків, бо 105 – то таки багато? – запитую.
– Мама всіх внуків по іменах знає і пам’ятає. І кожного у день народження вітає першою, – каже Володимир Васильович. – Ну а коли пішли правнуки, то вже завела спеціальний блокнот, куди записує імена та дати народження. А ще мама дуже любить і вміє в’язати. От бачить нитку – і вже знає, що з неї можна сплести. В’яже вона светри, жилетки, доріжки на підлогу, серветки. Робить це дуже швидко і гарно. І все роздаровує дітям, внукам і правнукам. Щоб мали про неї пам’ять.
Володимир Савочка каже, що зібратися усією родиною їм дуже складно. Але влаштувати гостину так чоловік на 40-50 – то запросто. Їм завжди є про що поговорити. А з початку великої війни ще й звірити свої плани. Адже багато хто з родини Савочків включився у збір допомоги для українців. Возили у прифронтову зону продукти. Його діти залучені у відправленні гуманітарних вантажів. А мама Оля у далекій Америці молиться за мир на українській землі. Щоб пішов звідси ворог, і діти та внуки жили щасливо.
Наталка СЛЮСАР
Фото надані родиною
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!