Нафта доповнює чималий перелік корисних копалин, якими багата волинська земля, - природний газ, кам'яне вугілля, мідна руда, торф, сапропель... І нині лише від самих волинян, зокрема депутатів облради, залежить: чи дамо «зелене світло» розвідці, освоєнню родовищ і промисловому видобутку нафти у нашому краї.
Поклади волинської нафти знайшли у Володимир-Волинському, Ковельському, Локачинському, Рожищенському та Турійському районах, що входять до іменованої геологами Гончо-Бродівської ділянки Волинсько-Подільського краю Східно-Європейської платформи. За попередніми даними Фонду об'єктів у нафтогазоносних регіонах України (Західний нафтогазоносний регіон), у межах ділянки виявлено Озерянський і Літинський перспективні об'єкти. Нині вони готові до пошуково-розвідувального буріння, пише газета «Волинь-нова».
«Перспективна в нафтогазоносному відношенні площа сягає понад 497 квадратних кілометрів, - зазначено в обґрунтуванні геологів. - Щільність нерозвіданих видобувних ресурсів знаходиться в діапазоні від 2,5 тисяч до 20 тисяч тонн умовного палива на метр квадратний. Оцінені експертним шляхом, із урахуванням щільності, видобувні прогнозні ресурси вуглеводнів сягають 2800 тисяч тонн умовного палива категорії Д2. За характером насичення прогнозуються нафтові родовища. На існуючій стадії геологічного вивчення ділянки очікувані видобувні запаси газу категорії Сі оцінюються в кількості 490 мільйонів кубометрів».
На думку фахівців, імовірно продуктивні горизонти за аналогією до сусідніх родовищ залягають на глибинах від 200 до 2500 метрів. Цих запасів нафти і газу вистачить на 20 років промислової розробки. Що, власне, й спонукало НАК «Нафтогаз України» ініціювати геологорозвідувальні роботи з вивчення покладів нафти та газу. Компанія надіслала експертні висновки фахівців щодо перспектив цієї площі до Волинської облдержадміністрації. ОДА підготувала та подала на розгляд чергової сесії облради проект рішення про погодження НАК «Нафтогаз України» надання надр у користування з метою їх геологічного вивчення, зокрема, дослідно-промислової розробки вуглеводів, з подальшим видобуванням нафти і газу. І тепер обранцям громади належить визначитися: дозволити НАК «Нафтогаз України» за власні кошти розвідувати волинські нафтогазоносні надра або поховати цю ідею, залишивши в землі бодай надію на чималий зиск для економіки та виробничої інфраструктури області.
- Нафта на Волині є - це однозначно, - переконаний колишній завідувач Волинського територіального геологічного підрозділу Держслужби «Геоінфо» Веніамін Туз. - Деякі свердловини Локачинського родовища вже давали нафту. Наприклад, біля райцентру Локачі або ж поблизу села Павловичі. Були часи, коли там навіть запровадили промисловий видобуток нафти... На жаль, ми її не могли використовувати, бо тоді бракувало технологій - нафта давала багато води. Але... Про що це свідчить? Що нафта таки є. Інше питання - структура покладів. Звісно, нафта з наших свердловин не битиме струменем, як в Азербайджані, бо надто різні поклади. Нам буде складніше викачувати це пальне: потрібні складніші технології, спеціальне обладнання. Та попри ці труднощі помилкою буде не скористатися шансом, не спробувати.
Інакше кажучи, Волинь має другий шанс отримати власне «рідке чорне золото», бо першу спробу нафтовидобутку здійснили ще в середині 1970-их років. Тоді нафтові поклади підтвердили в Локачинському, Володимир-Волинському та Турійському районах. Кілька успішних свердловин пробурили навіть у Луцькому районі. Проте тогочасні методи та технології виявилися набагато дорожчими, неперспективними в порівнянні з видобутком кавказької та азербайджанської нафти. Тогочасна партійна верхівка вирішила «не мастити собі голову» надто клопіткою справою - волинською нафтою. Хоча на Львівщині, Івано-Франківщині та Закарпатті таки вкладали кошти у видобуток.
Нині ж, за словами найдосвідченішого геолога Волині Веніаміна Туза, депутатам обласної ради варто «відкрити двері тим, хто стукає» - надати надра площі для уточнення їх геологічної будови та перспектив нафтогазоносності. Тим паче, що всі витрати бере на себе НАК «Нафтогаз України». А це, за попереднім кошторисом, обійдеться розробникам родовищ загалом у понад 304 мільйони гривень.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!