Як під час чуми на Волині та в Карпатах розправлялися з відьмами та упирями
Ми завжди дивувалися диким законам середньовічної Європи, де з дозволу Папи Римського на вогнищах спалювали відьом. Проте, як свідчать судові справи тих часів, такі страшні події відбувалися і на території сучасної України.
Турецького лікаря кинули у гарячу смолу
Як відомо, першу відьму у Європі спалили у Франції 1275 року, а останню закатували 1782-го у Швейцарії – їй відрубали голову. Не тільки католицька, а й православна інквізиція переслідувала відьом, єретиків, старообрядців. Палили відступників на архієрейських дворах росії від 1220-х до 1770-х років. Судових справ, пов’язаних з чаклунством, стало ще більше, коли Європу охопила чума і дійшла до наших земель.
У жовтні 1634 року трьох львів’янок Єву Гринбарку, Доротею Смиличку та Єву Питлиху звинуватили у тому, що від їхньої магії померли люди. Коли цим жінкам вивернули за спини руки і в такому стані підвісили на дибі, вони зізналися у всіх гріхах. Їх спалили за містом, розклавши велике багаття. «Три дні у Львові не розсіювався зловонний дим від їхнього спалення…» – записав вірменин Симеон Лехаці у своїх «Подорожніх нотатках».
Такі випадки були непоодинокі. Коли у 1770 році у місті Ярмолинці (Хмельниччина) лютувала чума, тут спалили іноземця з Туреччини. Чому на нього, як винуватця страшної хвороби, впала підозра? Бо він протягом кількох років успішно займався лікуванням людей. Його кинули у діжку зі смолою і спалили.
Стару ще й привалили зятевим каменем
Залишилися архівні документи про одну моторошну історію, що трапилася у березні 1720 року в Красилові (тепер це Хмельницька область). У проєкті «Волинь містична» розповідається про жахливий самосуд над жителькою цього містечка –120-річною Пріською Каплункою. Того року на півдні Волині поширилася чума. У Красилові нажахані міщани шукали раду, як відвернути страшну пошесть, яка косила сусідні землі. Були переконані, що заразу хтось наслав навмисно. І вирішили, що то Пріська Каплунка: бо як вона змогла дожити до 120 років? Селяни заарештували стару, а самі стали шукати знаючого ворожбита, щоб він сказав, чи то вона. Поки п’ять днів люди шукали чаклуна, Пріська мало не вмерла від страху. З дозволу адміністратора бабу відпустили на поруки. Її зять Федір Мельник забрав стару тещу та з родиною сховався в лугах на березі річки Случ.
У той час до міста повернулися міщани і повідомили, що знахар підтвердив їхні підозри: пошесть наслала Пріська. Бабу таки відшукали і разом із зятем привезли на спеціальне місце. В архівних документах залишилися свідчення Федора Мельника у Дубенському суді: «По нашім приїзді почали копати яму. Потім узяли бабу, здійняли її з воза і поволокли до ями, не питаючи її, чи зараза розширилася дійсно з її вини, не лишаючи їй часу для покути і не прикликавши священника для сповіді. Вони посадили її в ямі по плечі, закидали землею і утовкли довкола неї землю колодами так, що з землі видно було лиш голову і плечі. Згори накидали на неї хмизу і запалили». Ще й зверху привалили жорновим каменем із зятевого млина! Труп покійниці вирили собаки і з’їли її.
На кого вказував хлопчик – того кидали у вогонь
Полювання на упирів, котрі накликають на села холеру, описав у своїй творчості відомий письменник Іван Франко. Ці жахливі розповіді, від яких холоне кров, переповіла його мати, яка була свідком тих страшних часів. Страх перед смертю доводив народ до безумства настільки, що палили людей, яких вважали упирями. Від цієї пошесті у 1831 році в рідному селі Франка Нагуєвичах щодня ховали по п’ятдесят мерців.
Одного дня семирічний хлопчик Гаврилко зізнався дітям, що він… упир і кров мами й тата найсмачніша. Нажахані дітлахи розказали почуте батькам. Зі страху на околицю села зігнали усіх жителів. Один чоловік носив на руках Гаврилка, і на кого він вказував, той був упирем. Сімох людей вкинули у вогнище. Один чоловік дивом зумів утекти. Коли у Нагуєвичах від холери перестали вмирати, приїхала комісія і чоловіків, які палили чаклунів, засудили до… 12 тижнів тюрми. До речі, останню відьму у Галичині спалили 150 років тому.
Олена ПАВЛЮК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!