А все через любов до жінки
У квітні цього року в Парижі почався суд над двома жителями села Стінка Бучацького району. На лаві підсудних опинилися тесть із зятем –Ігор та Іван. А звинувачують їх у вбивстві односельчанина Василя Штанграта. Це історія про злочин, любов, ревнощі, помсту.
До квартири не дійшов сорок метрів
29-річний Василь поїхав до Парижа в середині липня 2018-го року. Це були його перші закордонні заробітки. Два місяці він працював на будівництві, правда, нелегально. Та чоловік не нарікав, встиг передати якусь копійчину рідним у Стінку і навіть хотів, щоб до нього приїхали брати. Їх у Василя двоє, є ще й сестра. З рідними зідзвонювався часто. За день до зникнення розмовляв із сестрою Оксаною. Як каже мама, ніби у нього все було добре. Василеві земляки, з якими винаймав житло, згадують, що у вечір зникнення молодий чоловік повертався з роботи на метро. Зателефонував із дороги і попросив їх розігріти їжу. Сказав, що зайде до крамниці по хліб, але так і не повернувся. Камера зафіксувала Василя, як він купив хліб, узяв 15 євро здачі і вийшов з крамниці. До його помешкання залишалося якихось сорок метрів… Коли телефон Василя перестав відповідати, земляки кинулися шукати молодого чоловіка.
Можна тільки уявити, що у той час відчували його рідні за тисячі кілометрів від Парижа. До кого звернутися по допомогу? Василь же був нелегалом. Це значно ускладнило пошуки. Дуже допомогла українська громада Франції.
У Стінці ненька молилася, аби її дитину знайшли живою. Та менше як за місяць прийшла страшна звістка: Василя вбито. 2 жовтня парижанин, вигулюючи собаку, випадково побачив у парку понівечене тіло чоловіка, це за сім кілометрів від місця зникнення. Про страшну знахідку повідомив поліцію. Впізнати його було важко, робили експертизу ДНК. І вона показала: вбитий чоловік – українець Василь Штанграт.
– Діти щось перекладали з французької, як він помер. Але мені не говорили. Напевне, щось страшне. Бо на Василеві живого місця не було, це звіряче вбивство, – і через роки тремтить голос мами.
Поховали Василя в рідному селі 8 листопада. Коли передавали тіло сім’ї, французькі поліцейські пообіцяли розкрити злочин і покарати вбивць.
Завагітніла від коханого, поки чоловік був на заробітках
За підозрою у страшному злочині у Франції 28 січня наступного року були затримані двоє Василевих односельців – Ігор та Іван. Вони ніби спеціально подолали тисячі кілометрів, аби розправитися з молодим чоловіком. У селі кажуть – винне у всьому кохання.
– Мій Василь півтора року зустрічався з дівчиною з села, Тетяною. Хотів одружуватись, але її батьки були проти, – з болем згадує Ольга Штанграт. – Її тато – і є один із затриманих, Ігор. Вони самі знайшли доньці чоловіка – Івана, у них дитина народилася. Потім Іван з Ігорем поїхали на заробітки. І Василь з нею знову зійшовся. Хоч в нього вже й інші дівчата були, та бачила я, що не міг її забути. Чула, як вона сама йому дзвонила, надокучала. Він часом говорив, щоб оставила його у спокої, навіть якось телефон об стіну кинув. Але ввечері збирався і кудись ішов. А літом у 2018-му році якось сказав, що їде на заробітки. Я спитала, нащо то йому. Тоді Василь повідомив, що у них з Тетяною скоро дитина народиться, вона з чоловіком розлучиться, і вони житимуть разом.
Життя склалося інакше. Як Василь поїхав, у село із заробітків повернулися Ігор та Іван. Коли дізналися про вагітність Тетяни, сказати, що були злі – нічого не сказати. Вони дзвонили Василеві у Францію, погрожували. Це чули земляки, які з ним жили, адже чоловік вмикав гучний зв’язок. У хаті в Стінці Ігор та Іван поставили камери спостереження і поїхали із села. Згодом з’ясувалося, що 7 вересня вони прилетіли у Париж, а 8-го зник Василь…
– Вже коли ми знали, що мого сина вбили, вони приїжджали до села. До нас не приходили, люди переказували, говорили, що не винні у тому, – розказує пані Ольга.
Французькі поліцейські приїжджали у Бучач
24 жовтня 2018 року Тетяна народила сина, назвали Сашком. Василева мама дитини не бачила. У січні 2019-го вона з іншими своїми синами їздила до Парижа, посадила квіти на місці, де знайшли вбитою її дитину, поплакала. Також дала покази поліції. І вже за декілька тижнів затримали ймовірних убивць. Ігор та Іван якраз приїхали знову у Францію. Вони досі за ґратами.
Наприкінці того ж року до Бучача з Франції приїжджали комісарка, яка вела справу, її помічник та перекладач. Вони допитали Василевих братів та сестру, Тетяну та лікаря-гінеколога, яка вела її вагітність. Також взяли у Сашка зразки ДНК.
– Прийшла відповідь з Франції, що то син нашого Василя. Та я й без ДНК знала, що то мій внук, син був впевнений у цьому, – гірко каже мама. Вона й досі не бачила хлопчика. Тетяна не хоче спілкуватися з родиною Василя. Більше того, заявила, що той вдерся у хату через вікно і нібито її зґвалтував.
– Не знаю, нащо вона таке говорить… Нам адвокатка сказала, що вбивці щонайменше можуть отримати 25 років тюрми, а то й довічне. Такі у Франції закони, – каже Ольга Штанграт.
Цього року жінка отримала вже два повідомлення про судові засідання. Перше – 8 квітня, друге 15 травня. Вони приходили із запізненням на тиждень: суди відбувалися відповідно 1 квітня і 11 травня. Мама дуже хоче поїхати у Францію, коли оголошуватимуть вирок. Родина наразі відмовилася від послуг адвоката – немає чим платити. Підозрювані ж найняли захисника і добиваються, аби їх звільнили від покарання. Штанграти не бажають нікому зла. Лише хочуть, щоб за смерть Василя винні понесли покарання.
Наталка СЛЮСАР
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!