У Волинській єпархії Православної Церкви України різдвяну літургію відслужили… 25 грудня. Вона відбулася у Луцькому кафедральному соборі Святої Трійці, й очолив її митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Це сміливе рішення ієрарха викликало хвилю обговорень і серед прихожан, і серед духовенства. Ми зустрілися з владикою Михаїлом, аби почути його аргументи.
Дату встановили завдяки небесним світилам
– Коли ми говоримо про 25 грудня як день святкування Дня народження Ісуса Христа, то найперше відштовхуємося від самої причини встановлення саме цього числа, – каже митрополит Луцький і Волинський Михаїл. – Ви знаєте, що Близький Схід і народи, які там проживають, мають особливе ставлення до небесних світил, зокрема, місяця, сонця, зірок. Спостерігаючи за ними, утворювалися різні культи. Коли народився Син Божий, ми говоримо про зірку, яка незвично линула по небу. Тоді з Персії прийшли царі, дивлячись, куди вона йде і де зупиниться. А вона стала над вертепом у Вифлеємі.
Також знаходимо у текстах підтвердження зимового періоду. Адже Ісус Христос з’явився на світ у печері, Його поклали у яслах, тобто, було холодно (адже в тих краях тепло і вдень, і вночі). І хоч ніде не сказано, якого саме числа це сталося, маємо й інші орієнтири, зокрема, прив’язку до сонцестояння.
– Сонце в зеніті фазу свою завершує 22 грудня, а з 25 числа ніч стає все коротшою, а день довшим. У той період у єгиптян відбувалося вшанування сонця – бога Ра. А коли настала ера Ісуса Христа і люди увірували в це, частина християн ще були також і язичниками одночасно, бо поклонялися сонцю як божеству. Церкві важко було переконати людей, що не можна вшановувати творіння більше, ніж Творця. Щоб акцентувати на цьому, церква й встановлює день народження Ісуса Христа 25 числа – коли завершується фаза сонцестояння, – пояснює владика Михаїл.
І додає, що тоді весь світ жив за юліанським календарем, впровадженим давньоримським диктатором Юлієм Цезарем 1 січня 45 року до н. е.
Держава і церква живуть за різними календарями
Але згодом наука стає більш точною: календар не співпадає з рухом небесних світил, згідно з чим і був колись розрахований. Впродовж віків виникла суттєва різниця. У XVI столітті мова йшла про 10 днів (на сьогодні – 13). Відбулася реформа, і після 4 жовтня 1582 року настало... 15 жовтня. Її запровадив Папа Римський Григорій ХІІІ, тож і назвали календар григоріанським. Він базується на наукових обрахунках і, порівняно з юліанським, значно точніший. Його визнав і прийняв увесь світ!
– Чому так сталося, що держава живе за одним календарем, а церква – за іншим? – запитую у владики.
– Більшість православних церков, які не є в орбіті впливу Московського патріархату, святкують Різдво 25 грудня, як увесь світ. Це 11 церков з 15. В Росії свого часу було затверджено декілька календарів. Зокрема Петро І встановив юліанський. За часів появи радянської влади держава почала визнавати загальноєвропейські цінності й календар григоріанський, а церква залишилася жити за старим календарем – «старим стилем», – пояснює митрополит Луцький і Волинський. – Але і перші, і другі святкують Різдво однаково – 25 числа!
І демонструє на підтвердження богослужбові книги.
Піст був з 14 листопада
Переді мною – «Мінея святкова», видана у Києві з благословення патріарха Філарета у 2002 році. У ній проти дати 25 грудня значиться «Різдво». Точнісінько так само, як і у книзі «Мінея», виданій у Московській патріархії в столиці Росії з благословення патріарха Пімена, Московського і Всія Русі у 1982 році!
– У цих книгах ніде немає пояснення, за яким це календарем та стилем, – наголошує владика. – Є чітка дата.
– Це ваша ідея відзначити на Волині Різдво 25 грудня? – запитую.
– Моя. Але неправильно сказати, що ми відсвяткували День народження Христа 25 грудня чи будемо його святкувати двічі. Раніше ми відзначали його в числі, 7 січня, а в цьому році – в періоді від 25 грудня до 7 січня. До такого рішення підштовхнули прихожани, які звернулися до мене з відкритим листом. Я благословив їх почати піст на два тижні раніше, щоб могли зустріти Різдво разом майже з усім православним світом. Для них відслужили урочисте різдвяне богослужіння 25 грудня, а для усіх інших наших вірян буде торжество 7 січня.
Владика Михаїл наголошує: процес уніфікації дати Різдва може тривати довго, не менше 15 років. Це залежить від свідомості людей. І додає: разом з Різдвом «переїдуть» на 13 днів усі інші рухомі церковні свята. Тож коли спільнота буде готова, дійде згоди, рішення про святкування Різдва 25 грудня колись прийме помісний собор.
– Якщо ми говоримо про Новий рік, то кажемо, що надходить 2020 рік від чого? Від Різдва Христового. Тому спочатку відзначте народження Ісуса Христа, а потім святкуйте Новий рік. Тоді в цьому є логіка, – насамкінець додає владика.
Наталія КРАВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!