Волинянка плете із паперової лози унікальні вироби
Волинь

Волинянка плете із паперової лози унікальні вироби

22 березня, 15:18
0
0
Сподобалось?
0

Чудові витвори виготовляє майстриня з Ківерців, учасниця громадської організації «Волинський оберіг» Мирослава Горохоль. Талановита мисткиня володіє багатьма видами хендмейду. Постійно відкривати нові грані власних умінь її штовхає прагнення вдосконалюватися.

Історію жінки розповідає ІА Волинські новини.

Пані Мирослава 25 років працювала в Ківерцівському центрі дитячо-юнацької творчості, де навчала діток декоративно-ужитковому мистецтву. Водночас і для себе пізнавала все нові й нові способи перетворити звичайний клаптик паперу чи тканини у щось прекрасне і неповторне.

Мирослава Горохоль переконана, що Україна, зокрема наша синьоока Волинь – величезний сад талантів. Власне, її творчість і є цьому підтвердженням.

Плетіння як арт-терапія


Жінка зізнається, що шаленіє від плетива. За цим заняттям може просидіти цілу ніч, мало не до ранку. Але йдеться не про традиційне лозоплетіння, відоме українцям з давніх-давен. Майстриня створює оригінальні речі з тоненьких паперових трубочок, які імітують лозу. Тому метод має назву «паперова лоза».

Пані Мирослава поділилася деякими секретами цього ремесла. Каже, що використовує папір для обгортання, з якого вирізає смужки і накручує їх на спицю. Виходять трубочки-лозинки – саме той матеріал, з якого можна творити дива. Кінцевий виріб вона покриває екофарбою чи еколаком. Тому він стає вологостійким і не боїться сирих приміщень. Речі з паперової лози жінка не радить ставити під дощ чи заливати водою.

Останній штрих – декорування. Вишивка стрічками додає лоточкам і шкатулкам яскравих кольорів та квіткових мотивів. Оздоблені шкірою скрині, сундучки виглядають стриманішими, водночас мають свій особливий шарм.

«Паперове плетіння – справа клопітка, – провадить далі майстриня. – Весь процес займає сім-вісім годин. Водночас це й прекрасна арт-терапія. Адже на пальчиках розташовані нервові закінчення. Тому накручування трубочок є чудовим заспокійливим засобом для нервової системи».

Зараз пані Мирослава все менше часу приділяє паперовому плетінню. Бо її тягне глибше розвиватися в лялькарстві. Проте чоловік Руслан надихнувся плетивом дружини та перейняв від неї цей сучасний вид мистецтва. І сьогодні викладає в інтернет фотографії вже зі своїми витворами.

Її лялечки і гарненькі, і смішненькі

М’яка лялька займає особливе місце у творчості Мирослави Горохоль. Скільком їм дала життя – вже й не перелічити. Дуже подобається шити текстильні ляльки. Щодо їх асортименту, то це й улюблена багатьма Тильда з намальованими оченятами, і вальдорфська лялька – то весела, то сумна.

Легенькими, наче пір’їнки, виходять ляльки з фоамірану. Це декоративний матеріал, подібний до замші, який відрізняється пластичністю і м’якістю. Є в колекції майстрині фоаміранова портретна лялька, яка своїми рисами схожа на когось, та фоаміранова інтер’єрна лялька, здатна стати окрасою будь-якого приміщення.

А от найскладніше робити мініатюрні лялечки, які вміщаються на долоньці. Майстриня виготовляє різні за розмірами ляльки: від 8-10 см до 50 см. Вдягає їх в одежки і в’язані, і шиті. Для вбрання своїм улюбленицям підбирає натуральні тканини. Тільця наповнює гіпоалергенним матеріалом – холлофайбером.

Освоїти ази лялькарства Мирославі Горохоль допоміг інтернет. Але викрійки, пропорції, образи, характери, наряди – це політ лише її фантазії. Буває, що тільки на підбір кольорів одежинок йде до години часу. Проте, коли винагородою за експерименти та недоспані ночі стає гарненька лялечка, це неабияк тішить мисткиню. До слова, вона не завжди прагне створювати красунечок. Інколи для душі дозволяє з’явитися на світ смішненьким, і, що цікаво, вони теж подобаються людям.

А наразі пані Мирослава захопилася виготовленням текстильної скульптурної ляльки з рухомими суглобами. Це новомодна і дуже складна техніка. Майстриня не приховує, що ще недосконало володіє нею. Але каже, що наполегливо хоче цей напрямок опанувати.

Мистецтво, за яким забуваєш про все на світі

Ще у давнину люди створювали безліч зручних та корисних для життя речей із вовни, яку валяли. У наш час це древнє ремесло набуло широкої популярності серед народних умільців.

«У виготовленні своїх лялечок я застосовую сухий метод валяння овечої вовни за допомогою спеціальних сталевих голочок. Вони мають зазублини, завдяки яким і відбувається звалювання вовни. Від проколювань голкою вовна повільно набуває дуже щільної структури. Якщо від натискання пальцями фігурка не деформується – виріб готовий», – ділиться тонкощами справи майстриня.

Водночас додає, що це дуже цікава й захоплива творчість. Вона заспокоює, дає можливість поміркувати. З натуральною вовною взагалі дуже приємно працювати, вона тепла, жива, м’яка… А монотонні рухи голкою по вовні відволікають від навколишнього світу. У цей час щось думаєш, фантазуєш, уявляєш майбутній витвір.

Душа пані Мирослави кличе валяти ангелочків. Адже вони заряджають позитивним настроєм і людям подобаються. «Ці милі вовняні фігурки такі м’якенькі – ніби дійсно зігрівають твоє серце і заглядають тобі в очі», – ділиться своїми неймовірними відчуттями від роботи рукодільниця.

Героїня цієї оповіді впевнена, що кожній людині Бог дає талант. Але ми оці закладені здібності зазвичай «закопуємо в землю», хоча їх потрібно розвивати. Тому Мирослава Горохоль залюбки ділиться з дітьми й молоддю своїми знаннями й уміннями під час майстер-класів. Усі її захоплення – це радше хобі, задоволення для душі. Жінка констатує, що в Україні побудувати бізнес на хендмейді, на жаль, вельми непросто.

Ярина Цимбалюк


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися