У ліцеї вшанували загиблих випускників і батьків
Волинь

У ліцеї вшанували загиблих випускників і батьків

18 травня, 13:12
0
1
Сподобалось?
1

Тут виховують справжніх патріотів, які першими стали на захист України

У Ківерцівському ліцеї № 3 – одному з найбільших і найкращих навчальних закладів громади – відкрили меморіальні дошки загиблим випускникам і батькам учнів. Вони знову і знову будуть нагадувати про війну, про смерть, про материнське горе. За час війни загинуло 68 жителів Ківерцівської громади: серед них вісім випускників ліцею № 3 і п’ять батьків учнів цього закладу.

Наймолодшому Герою – лише 19 років

– Наші Герої віддали своє життя, щоб майбутнє нашої нації було світлим та прекрасним, вони стали прикладом для учнів, які будуть рости і виховуватися щирими патріотами нашої України, – сказав директор ліцею Ігор Шкарлатюк.  

– Багатьох загиблих воїнів я знав особисто, – згадував голова Ківерцівської громади Олександр Ковальчук. – Знаю, що біль втрати не минає. Ми не зможемо повернути ваших синів і чоловіків, але прагнемо зберегти пам’ять про них.

– Немає таких слів, щоб заспокоїти серця й душі, – сказав священник Покровського собору отець Юрій Трокун. – Але життя триває. Закликаю всіх до єдності, лише тоді ми зможемо перемогти. Адже ми зараз виборюємо свою незалежність.

Вшанувати пам’ять воїнів зібралися рідні, вчителі, учні. Педагоги й школярі підготували розповідь про кожного Героя. Неможливо було без сліз слухати ці спогади.

Вадим Слобожан служив у 128-й бригаді. Загинув 20 квітня 2022 року в Запорізькій області. Тихий, скромний і сором’язливий, як дівчинка. Вадим був найменшого зросту у класі, і всі вважали своїм обов’язком його захищати. Тому, напевно, батьки і вирішили записати його на секцію боксу. Його перемоги і відзнаки на змаганнях додавали впевненості в собі і загартовували. Але з іншого боку Вадим залишався ніжним та люблячим сином і онуком. З якою гордістю він розповідав про свою новонароджену сестричку, з якою турботою і любов’ю допомагав мамі її глядіти. Вадим прожив лише 19 років.

Артур Трофімюк служив старшим сержантом у 128-й бригаді. Загинув 16 квітня 2023 року в селі Щербаки Запорізької області. Про професію мужніх, відважних чоловіків Артур мріяв ще зі шкільної парти. Тому так наполегливо загартовував себе у фізичній культурі та спорті. Мовчазний, спокійний хлопець. А в очах – серйозність. Бойові побратими називали Артура Ластівкою. Він прожив лише 22 роки.

Вадим Бельський був бійцем окремого загону спеціального призначення «Любарт». Загинув 8 серпня 2023 року в селі Козачі Лагері Херсонської області. Він був тихим скромним учнем. Мовчазним, не красномовним, більше любив слухати, ніж говорити. Відрізнявся своєю позицією і патріотизмом. Щирий, доброзичливий та чуйний. Таким його запам’ятали однокласники та вчителі. Прожив на світі тільки 30 літ.

Олександр Грицанюк – молодший сержант 63-ї бригади. Загинув 6 жовтня 2023 року поблизу села Діброва Сєвєродонецького району Луганської області. За спогадами першої вчительки Раїси Коваль, був золотою дитиною. Дуже скромний, вихований. Товаришував з усіма однокласниками, та друга мав одного, але справжнього. Загострене почуття справедливості спонукало Олександра стати на захист України, незважаючи на свій мирний характер. Загинув у віці 29 років.

Святослав Лукащук служив у 125-й бригаді територіальної оборони. Мав позивний «Лука». Загинув рік тому, 16 травня 2023 року в селі Федорівка Донецької області. Святік – так називали його друзі та однокласники, Святусик – так називала його мама. Скільки чеснот і талантів поєдналось у цьому тендітному хлопчині: мислення філософа, душа романтика, серце патріота. Грав на кількох музичних інструментах, був душею компанії, мав на все свою особливу думку і ніколи не боявся її відстоювати. Саме такі хлопці з перших днів війни стояли в черзі до військкомату. Я дуже добре знав Святіка, моя дружина готувала його вступу у Львівський університет, який він успішно закінчив. Не встиг реалізувати свої мрії. Йому було лише 26 років.

Ігор Тарасюк – старший сержант 110-ї бригади. Загинув 19 липня 2023 року у селі Гродівка Донецької області. Був єдиним сином у сім’ї. Зростав доброю, слухняною, веселою дитиною. Гарно навчався у школі, був товариським, чесним. Завжди мав багато друзів. Як пригадують однокласники Ігоря, він був завжди усміхненим і щирим, дружнім і справедливим, ніколи не відмовляв у допомозі. У 24 роки залишився без батьків. Дуже любив свого сина Вадима, з яким намагався проводити кожну вільну хвилину. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, перебуваючи на той час у Польщі, Ігор як свідомий громадянин своєї країни, повернувся і вступив добровольцем до лав ЗСУ. Мав позивний «Волиняка». Йому було всього 37 років.

Сергій Міщук був солдатом 3-го парашутно-десантного батальйону. Загинув у селі Нове Донецької області 25 вересня 2022 року. Жартівник і веселун. Непосидючий та ініціативний. Щось вигадуючи, завжди хвилювався, щоб не засмутити маму. Шкільні уроки іноді здавалися нудними, і тоді Сергій починав розмірковувати, планувати. Йому хотілося знайти відповідь на питання «Як в житті досягти успіху?» І він досяг, створивши гарну сім’ю, облаштувавши власний будинок, виховуючи двійко діток. Щирим, добрим і товариським він лишився у пам’яті тих, хто його знав. Йому назавжди буде 35 років.

Михайло Боярчук служив заступником командира бойової машини у 14-й бригаді. Загинув 10 листопада 2023 року біля Куп’янська Харківської області. Запам’ятався скромним і розумним хлопчиною. Веселий, але трохи сором’язливий. Його вчили не кривити душею, відверто казати правду у вічі. Найзаповітніша мрія Михайла – вступити до військового ліцею, і він свідомо зробив вибір життєвого шляху. Коли почалася ця страшна війна, пішов боронити рідний край, підтримуючи свого батька, також військового. Михайло прожив на світі лише 21 рік.

Поки виготовляли дошки, загинули ще четверо випускників

У ліцеї також вшанували пам’ять загиблих батьків, діти яких навчаються або закінчили заклад. Солдат 10-ї бригади Олександр Пилипчук загинув у селі Роздолівка Донецької області. Його донька Ольга навчається у 8-Б класі. Головний сержант 63-ї бригади Олександр Рудяк загинув селі Діброва Луганської області. Доньки Ірина та Тетяна – випускниці ліцею № 3. Молодший сержант 14-ї бригади Віктор Сосницький загинув у селі Благодатівка Харківської області. Сини Владислав та Роман закінчили навчальний заклад. Старший сержант 68-ї бригади Володимир Книш загинув у селі Павлівка Донецької області. Дочка Вікторія – випускниця ліцею № 3. Військовослужбовець Сергій Курука загинув у бою за Іловайськ Донецької області. В 5-Б класі навчається його син Владислав.

***

Поки виготовляли меморіальні дошки, стало відомо про загибель ще чотирьох випускників Ківерцівського ліцею № 3. Вічна пам’ять всім полеглим Героям!

Кость ГАРБАРЧУК

Фото Оксани ОКСЕНЮК


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися