Марія Магурська із села Осій Іршавського району в минулому працювала швачкою, пекарем. А п’ятнадцять років тому біда змусила змінити ремесло. Коли захворів малий онук і в лікарні йому не зарадили, сама спробувала допомогти. Отоді і зрозуміла, що відчуває у людей хворе місце. Як? І сама розтлумачити не може.
Трирічний внук Марії Василівни все частіше скаржився на біль у животі. Повезла його у лікарню, де і один лікар, і інший ставили діагноз: гострий апендицит, потрібна негайна операція. Та жінка не давала дозволу, бо її дочка була на заробітках за кордоном.
– Врачі кажуть: «Чого ти, бабко, тоді прийшла?» Дитина на 14 кіль похудала! Ледь допросилася, щоб направили на УЗД, яке показало, що то в печінці лямблії. Я за дитину – і з лікарні до одної цілительки. Вона підв’язала желудочка, я й собі стала водити помалу рукою. Ай-ай – і дитина спокійно проспала всю ніч. З того часу сама лікую. Внукові вже 18, всьо добре, слава Богу.
– Як відчуваєте хворе місце?
– Як пояснити? Хтось у голові те має, я сама собов. Не ворожу, не молюся. Веду рукою, біля ліктя починає пульсувати вена – так чую хворобу. День-два пройде – можу не лікувати, а тоді знову мушу рукою десь прикласти, бо німіє. Всякі хвороби чую. Якщо зоб чи желудок – жену до Ані, вона тут недалеко жиє. В неї є дар, а я цього не вмію. Бо якщо желудок опущений, впаде на нирки чи на сечовий, тоді простата, а простата - невиліковна. Я солі виганяю: по 15 хвилин масаж роблю через три дні, бо якщо частіше, то може тиск піднятися.
– Звідки у вас медичні знання? Може, підручники з анатомії читаєте?
– Книжки мені сто лєт не нужни! – відповідає.
Марії Магурській вдається лікувати безпліддя. Каже, що від її методики народилося вже 70 хлопчиків і лише чотири дівчинки. Приїздять пари, які не мали дітей і по п’ятнадцять років. Комусь допомагає один прийом, іншим потрібно і тричі побувати. Сміючись, пригадує кумедний випадок.
– Привезла жінка свою дочку, яка не мала дітей. Каже: «Ай, давай і я рядом стану».
– І що? - чекаю продовження історії.
– І що... Дочка родила дівчинку, а мама через дві неділі – хлопчика.
Та найчастіше до Марії Василівни приїздять із дітьми, з яких вона «виганяє» лямблії. Розповідає, що ставить дитя у миску з теплою водою, якщо плаче – значить, одужає, бо імунітет має сильний. Буває, в день приймає до сорока хворих, не відмовляє, адже «хоч і втомлююся, мені добре». До Марії Василівни йде не І тільки місцевий люд, приїздять І також здалека. Крім хворих, навідуються медики, каже, і лікуються, і цікавляться її даром.
– Вони на мене обижаються, але щось підкажуть.
Свої знання, досвід Марія Василівна передала невістці, яка живе у Донецькій області, адже з трьох дітей ніхто не хоче займатися цією справою. Жінку чекають хворі не тільки на Закарпатті, а й на Дніпропетровщині, і І навіть у Чехії, куди поїде не вперше – там на прийом записано вже 30 людей.
Поради Марії Магурської:
не вживати копчену рибу, бо саме від неї в печінці розвиваються лямблії. Більше їсти все варене;
корисний чай з петрушки, ромашки, кропу, шипшини, м’яти – заварити всього потрошки;
не пити пиво, краще самогонку;
поважати свою жінку до кінця свого життя, бо коханка – то лиш на 15 хвилин.
Олена ПАВЛЮК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!