Здається, така збита фраза: «війна забирає найкращих». Але це дійсно так. У липні в Ужгороді на колінах прощалися з 43-річним Іваном Завольським. Серце розривалося на шматки тільки при одному погляді на двох юних дівчат – доньок Івана. Після смерті дружини він їх сам ростив. А ще ужгородці знали Завольського як нащадка відомого силача Івана Фірцака. Його ще називали Іваном Силою, або Кротоном. У 1928 році він став найсильнішою людиною планети. Деякі силові трюки Івана Фірцака-Кротона досі ніхто не може повторити.
Став для доньок і татом, і мамою
Коли Іван Завольський народився, його знаменитого пращура уже не було на цьому світі 10 літ. Та у їхніх біографіях є багато схожого. Як і Кротон, Іван Завольський ріс у багатодітній родині. У тата й мами їх було четверо дітей. Він – єдиний син. Багато часу Іван Завольський проводив у спортзалі. Дуже пишався своєю спорідненістю з Фірцаком і сам займався важкою атлетикою – перемагав та ставав призером різних змагань, отримав звання кандидата у майстри спорту. До речі, і зовні обидва Івани дуже схожі. Але спорт не став справою життя Івана Завольського, хоч і був її важливою частиною. Ужгородець виявився талановитим столяром. Казали, що він мав просто золоті руки. А також серце. Непроста йому випала доля. Вперше батьком став ще дуже молодим – у 21 рік. Дочку назвав Анастасією. Через дев’ять років народилася Валерія. Здавалося б, жити і тішитися дітками. Та тяжка хвороба звела зі світу дружину. Іван став для донечок і татом, і мамою.
«Батько був світлою людиною, доброю і відданою. У нього була складна доля, і не кожен би витримав подібне. Він був сильною людиною, найсильнішим чоловіком в моїх очах. Він – мій Кротон. Мій Батько. Моя Опора та Підтримка. Мій Захисник. Мій Герой, моя Гордість і моя Душа. Разом із ним зупинилась частинка мого серця, яка навіки буде належати лише йому», – написала після загибелі тата його донечка Настя.
Війна увірвалася у життя їхньої родини так само нагло, як і в родини інших українців. Спочатку Іван волонтерив, багато допомагав біженцям, які просто хвилею потекли на Закарпаття. Слухаючи розповіді людей про звірства рашистів, про вбитих жінок і дітей, про зруйноване життя, Іван вирішив взяти до рук зброю. Він став десантником 95-ї бригади. У лавах ЗСУ важкоатлет отримав позивний «Танк». Побратими кажуть, що він повністю відповідає його характеру – за Іваном Завольським почувалися, як за кам’яною стіною. На передовій зустрів свій 43-й день народження, а вже через дванадцять днів провів свій останній бій. Іван Завольський, нащадок знаменитого Івана Фірцака, якого світ знав як Кротона, загинув під Кремінною на Луганщині. Його вбили росіяни. Доньки Івана прощалися з батьком у білому вбранні. Він так і не побачить їх нареченими. Можливо, колись і про Івана Завольського напишуть книги та знімуть фільм, як і про його знаменитого предка.
Королева подарувала пояс з діамантами
Ім’я українця Івана Фірцака не сходило зі шпальт світових газет протягом 20-30-х років минулого століття. А потім на довгі роки про нього забули. І тільки за незалежної України ім’я знаменитого закарпатця почали відроджувати з небуття. «Вісник+К» ще у 2010 році написав серію публікацій «Найсильніший українець ХХ століття». Тоді журналістка Ольга Жарчинська зустрічалася з внуком Івана Фірцака у Львові. Він був повним тезкою свого знаменитого діда. Майбутній богатир народився 28 липня 1899 року у селі Білки, що на Закарпатті, в Австро-Угорщині і був десятою дитиною у сім’ї. Уже з дитинства Іван вражав селян своєю фізичною силою. Казали, що могутністю вдався у діда, Івана Вільховича. Той вбив поліном грізного ведмедя, за що отримав прізвисько Сила. От і Іван-молодший то сам запрягав себе у плуг і орав землю, то брав на плечі хворе теля і додому ніс, то здоровезну каменюку, ніби іграшку, переніс з поля подалі. Батько розумів, що сина біля себе тримати не варто і вирішив відправити Івана до Чехії.
Спочатку йому жилось несолодко і зірок із неба він не хапав. Працював Іван Фірцак то на заводі, то вантажником на вокзалі, аж доки не почув вихваляння мандрівного силача, який запевняв, що переможе кожного. «Чому б не спробувати?» – подумав українець. Він спробував і здобув перемогу, після якої тренери помітили його талант. Майже два десятиліття Іван Фірцак гастролював з празьким «Герцферт-цирком». Його прозвали Кротоном – на честь міфічного героя. Він виконував захопливі трюки: «Груди замість ковадла» – кам’яну брилу трощили молотом на його грудях. «Зуби мамонта» – 20-сантиметровими цвяхами прибивав дошку до столу, використовуючи замість молотка долоню, а після того, як кілька людей не могли відірвати дошку, витягав цвяхи зубами. «Залізне серце» – клав на плече триметрову рейку, а четверо осіб звішувалися на неї, пробуючи її зігнути. Коли їм не вдавалося, він руками вигинав із неї серця або монограми.
Подивитися на це видовище приходили мільйони людей. У тому числі перші особи держав. У цирку побували і президент Чехословаччини, і навіть королева Британії. Їй заманулося побачити українського силача на рингу із тодішнім чемпіоном світу у суперважкій категорії Джоном Джексоном. Та ідея виявилась невдалою, оскільки Іван не розрахував свої сили і навіть пробив боксеру грудну клітку! Після поєдинку Джексон не пережив сорому і викинувся з вікна багатоповерхівки. Тоді розлючені прихильники Джексона напали на Івана Фірцака і проломили йому череп. Травма була дуже серйозна. Лікарі вставили золоту пластину в пошкоджену кістку черепа. Рідкісна на ті роки операція. Як компенсацію, королева Англії подарувала Кротону чемпіонський пояс, манжети й шолом, прикрашений діамантами й рельєфним зображенням левів. Українець продовжував виступати. Та в одну мить вирішив розірвати контракт із цирком. За це сплатив величезну компенсацію – 100 тисяч крон. Просто шалені гроші. І повернувся на батьківщину.
Найбільше сімейне свято – Пасха
Іван Фірцак міг оселитися із сім’єю у будь-якому місці на земній кулі. Однак непереможний Кротон на піку світової слави поїхав не у Нью-Йорк, Лондон чи Париж, а повернувся у рідні Білки на Закарпатті. На той час у них з дружиною, гімнасткою Руженою Зікловою, було восьмеро дітей. Силач побудував хату в багатому присілку Білок Телятинці. У нього єдиного на той час у селі був телефон та автомобіль «Форд». Кажуть, автівка дісталася йому задарма: за однією версією, богатир якось побився об заклад з працівником автосалону, що зрушить із місця машину вагою майже тонну, за іншою – такий подарунок зробила йому сама компанія «Форд» за трюк із горлом під колесом автомобіля.
Чи не усе село сходилося подивитися на його красуню-дружину, яка одягалася у дуже гарні плаття. А ще місцеві жінки дивувалися її босоніжкам. Кротон був щедрим на гостинці для сільських дітей, а своїх ровесників пригощав пивом та горілкою. А ще любив кинути пригорщу монет у баюру, щоб діти їх там шукали. А вони й справді старалися – потім могли собі накупити цукерок. Разом із тим, за спогадами внука Кротона Івана Фірцака, які опублікував «Вісник+К» у 2010 році, його дід був дуже набожним. Він завжди вітався не інакше, як «Слава Ісусу Христу!» На привітання «добрий день» ображався і міг з тією людиною не говорити. Найбільшим святом у родині була Пасха. Її святкували завжди, навіть при комуністах. З’їжджалися усі діти й онуки навіть за тисячі кілометрів. Одна із доньок Кротона, Соня, приїздила аж із узбецького Самарканда. Була у батьківському домі декілька годин – і назад, на роботу.
Совєти заслали сина силача у ГУЛАГ
Коли уславлений атлет осів удома, Підкарпатська Русь ще була чехословацькою. Однак у 1939 році регіон зайняли угорці. Вони, прийшовши у Білки, захотіли конфіскувати Іванів «Форд». Чоловік узяв кувалду і розтрощив машину. За це його посадили до в’язниці, але силач пробув там недовго – пробив стіну і разом з кількома іншими в’язнями дав дьору. Після Другої світової знову змінилася влада – прийшли «совіти». Спочатку все було ніби добре. Атлет відкрив циркову школу та школу силових мистецтв, виступав на арені разом зі старшим сином, теж Іваном, і донькою Зіркою. Іван Фірцак-молодший тренувався, щоб бути гідним спадкоємцем батька, і переміг на чемпіонаті УРСР з боксу. Налагоджене життя тривало недовго. 18-річного сина Кротона Івана звинуватили у націоналізмі і засудили на 25 років таборів. А все за співанки закарпатських пісень. Після арешту сина Кротону заборонили виступати. Спецслужби обшукали дім і конфіскували всі спортивні відзнаки та навіть фотографії. Щоб врятувати родину, Фірцак записав доньок у колгосп, а сам туди не пішов. Але як треба було орати комусь поле, впрягався у плуг і тим заробляв.
Закарпатці пам’ятають, як наприкінці сорокових років на вулиці селища Середнє на зупинці зустрілися два автобуси з пасажирами: один – мукачівський, другий – ужгородський. Іван Сила накинув на себе упряжку, зачепив її за передки автобусів й сказав водіям дати задній хід. Машини буксували, а зрушити з місця не могли, поки він не відпустив упряжку. Коли впрягся знову, то потягнув один автобус у бік Ужгорода, а потім другий – в бік Мукачева.
Трюки Кротона досі ніхто не може повторити
Вийти на арену знаменитому силачеві дозволили тільки наприкінці 50-х, після розвінчання «культу Сталіна». Але це були далеко не ті масштабні вистави, що у Лондоні, Парижі і Нью-Йорку. Квиток на виступ всесвітньо відомого Кротона коштував 20 копійок. Та й чи багато глядачів могли зібрати сільські клуби? Іван Фірцак до старості зберіг свою феноменальну силу: тягав автомобілі, брав на руки пів дюжини людей, пальцями вдавлював у дерево цвяхи і витягав їх зубами, гнув з арматури серця, які дарував на згадку дамам. З таким серцем і зобразив його скульптор на пам’ятнику, встановленому у Білках в 2009 році.
Помер силач ще не старим чоловіком – у 71 рік. Під пластиною у черепі раптово почалося запалення. Її давно належало замінити, але таких операцій у Радянському Союзі не робили. Випускати ж на лікування за кордон хворого не хотіли. Кротона, який об’їздив з гастролями 64 країни, закрили за «залізною завісою». Лікар з Іршави приїздив його оглядати, проте не міг нічим допомогти. Поховали 71-річного Івана Фірцака на цвинтарі у Телятинці. На могилі поставили скромний надгробок.
Чимало спортсменів приїхало провести Івана Силу в останню путь. Деякі його трюки до наших днів не спромігся повторити жоден важкоатлет. Циркової династії Кротон так і не створив: Іван Фірцак-молодший після ГУЛАГу влаштувався звичайним вчителем фізкультури, Зірка поїхала в Ужгород і працювала в конторі автопарку. Більшість їхніх братів і сестер опанували робітничо-селянські спеціальності.
Наталка СЛЮСАР
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!