Джон Старбрук на прізвиська "Легенда" є наочним доказом сили фізичних вправ та ентузіазму. У свої 93 роки чоловік, найімовірніше, є найстаршим гравцем у водне поло у Британії.
Старбрук захоплюється плаванням вже майже 80 років, відтоді, як закінчив школу наприкінці Другої світової війни. У молодості він брав участь у національних чемпіонатах з плавання. Нічого не виграв, але мав масу задоволення.
Свої 80 він відсвяткував, пропливши близько милі через затоку між шотландськими островами Юра і Скарба. Він і досі плаває тричі на тиждень. А коли не плаває й коли він не з Джуді, своєю дружиною, якій 62 роки, більшість ранків він у спортзалі. І вечорів.
Це ще не все – Джон почав бігати у 53 роки, взяв участь у 52 марафонах – від Лондона до Барбадосу. Його найкращий час – 4 години 14 хвилин, хоча це було 20 чи 25 років тому. Він любить жартувати, що тоді за ним гналися вівці.
Його остання марафонська дистанція подолана у 2019, коли йому було 88. А ще Старбрук здійснив кілька стрибків з парашутом і взяв участь у кількох триатлонах.
Багато людей, здається, думають, що коли їм виповнюється 50, вони вже старі. Я чую це і не розумію, про що вони говорять,
– каже Джон.
10 чи 15 років том лікар сказав чоловікові, що треба покинути біг. Джон після цього пробіг ще близько 15 марафонів.
Запитання "як вам вдається тримати себе в такій чудовій формі?" Джон чує часто. Та він вважає, що не робить нічого особливого. З іншого боку, він ніколи не курив і ніколи багато не пив.
Харчування у мене звичайне. Вранці я їм кашу, багато овочів і не дуже багато смаженої їжі. Думаю, це просто мої гени,
– зізнався чоловік.
Старбрук почав займатися фітнесом у 15 років, коли працював у молочній компанії. У 1945 році молоко доставляли додому кожному. Молоковозами тоді керували здебільшого літні чоловіки, оскільки інші, котрі призовного віку, були в одностроях. А молодь, як-от Старбрук, розвозила напій по домівках клієнтів.
Я впевнений, що саме це зробило мене здоровим,
– каже він.
Сам Старбрук також згодом пішов до армії, але його начальство було одержиме плаванням, тому він "не служив – тільки брав участь в армійських змаганнях".
Джон на пенсії вже 28 років, виховав трьох дітей. Колись, у молодості, він планував дожити до 70. Тепер каже:
Мені байдуже, скільки я проживу, аби тільки мені не було боляче.
Зрештою, якщо не брати до уваги невеликий артрит, зараз у нього нічого не болить. Ще він приймає препарати для розрідження крові через нерегулярне серцебиття, але він каже:
У моєму віці, мені пощастило, що це все, що у мене є.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!