Ти прийшов у цей світ в останні години 2014 року. Звичайно ж, ми, уся твоя найближча рідня, сподівалися, що ти народишся у перші години п'ятнадцятого. Та Господь розпорядився інакше.
До речі, дехто зі знайомих почав відразу давати «мудрі» поради: запишіть, мовляв, дитину першим числом п'ятнадцятого року. По-перше, не моє дідівське діло визначати у метриці день народження маленького, на це є батьки, а по-друге, хіба ота цифра щось міняє? Головне, щоб ти, Любомирчику, був здоровий і ріс щасливий.
Від твого дня народження постійно з тобою розмовляю. В думках. От як виростеш великий... І починається буйна дідівська фантазія. Станеш, як твій дід Женько, батько Володя, дядьки Тарас і Павло, журналістом, а може, як мама Олена - бухгалтером? Чи будеш ти любити, як усі ми, Хотимчуки, футбол? Ну, звичайно, мабуть, ганятимеш м'яч. З нас футболістів не вийшло, а раптом ти станеш зіркою і прославиш наш рід?
Ну, геть був би забув. Сьогодні, коли я виливаю свої щоденні розмови з тобою, мій дорогий онучку, тобі виповнюється аж... десять днів. Перший солідний ювілей. У тебе все попереду: десять тижнів, десять місяців, десять, двадцять, п'ятдесят, сто літ...
Позавчора твоя мама дала мені тебе потримати. Боже, Боже, як же ж я боявся брати на руки тебе, малесеньку крихітку! Руки тремтіли, усередині все мліло. Ні, ні синку, тоді дід не хильнув, просто вельми хвилювався. Стояв над диваном. Мало що - не дай, Боже, вислизне те малесеньке тільце з моїх рук, тоді одразу помру.
Спочатку ти трохи хникав, потім заспокоївся, ткнувся своїм кирпатим носиком мені в груди і заснув, легенько посопуючи. Яке може бути більше Господнє блаженство, як тихий сон онука у тебе біля серця! Малесеньке тільце, нове життя на цій землі, таке чисте, непорочне, світле. Ти пахнув материнським молоком, а ще чимось до болю рідним та близьким, що й висловити трудно. Я затамував подих, не зводив очей з твого рожевого личка, чорнявого чубчика, що вибився з-під білосніжної шапочки. Схожий на маму, значить, буде щасливий, подумалося мимохіть. Вона розповіла, що твоя шапочка пахла моїми парфумами. Отак ми й пропахли один одним.
А вчора ми тебе, внучку, хрестили. Отець Михайло сказав, що в церковних канонах імені Любомир немає, тобто у тебе не буде дня ангела, і навів перелік імен святих, дати народження котрих припадають на ці дні. Батьки вибрали тобі друге ймення: Іоан. Це означає - благодать. Звісно, Божа.
Коли почалося хрещення, ти, Іоане-Любомире, почав плакати, вередувати. Тоді священик взяв тебе на руки, ніжно поспілкувався у жартівливій формі, і ти спокійно задрімав. Ще десь усередині хрещення знову сталося щось подібне, і знову отець Михайло повторив попередню процедуру. І вже до закінчення обряду ти не плакав. У своїй проповіді священик пояснив, що, звичайно, дитина нічого не розуміє, проте на рівні підсвідомості відчуває благодать. Отець щодня причащається у ці різдвяні свята. А ще духовний наставник порадив батькам спокою і миру у хаті, тоді й дитина буде менше плакати. Так хотілося б, щоб ті, хто тебе народив, достеменно зрозуміли це!
Пишу тобі лист, Любомирчику, і розумію, що і через п'ять, і десять, і навіть через п'ятнадцять літ навряд чи ти зрозумієш справжній, глибинний зміст моїх слів, побажань, хвилювань. Але на двадцять років, дуже у це хочу вірити, до тебе щось дійде зі сказаного мною сьогодні. Хай батьки покладуть моє «посланіє» за образок на зберігання, як колись моя мати, а твоя прабаба Фаня, ховала найцінніше у хаті, а тоді у 2035 році виймуть і прочитають тобі.
Трудно, дуже трудно мені це уявити. А чи доведеться до того часу топтати ряст на цій землі, на цьому світі? Але я хочу, щоб ти знав, що в нашому роду Хотимчуків ніколи не було злодіїв, брехунів, п'яниць, здирників, злочинців. Ми, як правило, робили людям добро, були працьовитими і щирими. Будь і ти таким, мій дорогий Іванку-Любчику, - достойним продовжувачем роду нашого Хотимчуківського і Ваколюківського.
А ще я хочу тобі сказати, внучку, що ти прийшов на цей світ на зламі історії України, в епоху перемін. Народ прогнав бандитів з влади у нашій країні. Я навіть не хочу, щоб ти знав зганьблене усіма українцями ім'я і прізвище Янукович, російського вбивцю Путіна. Вони принесли на нашу землю війну і розруху, смерть і біду. Нам нині дуже важко.
У роки твоєї молодості люди будуть згадувати ті події як страшний сон. Синку, а сьогодні це гірка, болюча правда. Я з твоїм дядьком, а моїм десятилітнім сином Олегом, два тижні тому, за кілька днів до твого народження, були на похороні п'ятьох бійців із зони АТО. Ти поняття не будеш мати, що то таке. Це антитерористична операція, а на нормальній мові - війна. Я гірко плакав над убієнними. Олег слабенько усе сприймав. Щоб ти ніколи подібного не бачив і не знав війни. Прокляті москалі, їх найманці чумою полізли на нашу землю, сіють горе і нещастя. І коли ти солодко спиш у теплих пелюшках, у ласкавих і ніжних руках матусі, найкращі сини України сидять в окопах у двадцятиградусні морози на сході нашої держави, бережуть твій світлий сон, бережуть твою і мою багатостраждальну неньку. Нашу Україну!
Я хочу, я дуже хочу, щоб ти, коли станеш свідомим, дорослим, оцінив самопожертву цих людей. Вони рятували нас від російського чобота. Вони вберегли нашу волю. Вклонися низько-низько цим відчайдушним людям і сам будь достойний їхньої честі та пам'яті.
Благаю Господа, щоб ти, мій дорогий Любчику, не чув пісні «Пливе кача», під яку проводжають в останню путь українських героїв. Щоб запанував на нашій землі мир.
Я пишу, а по щоках котяться сльози, сльози надії, сльози віри у те, що хоч ти будеш жити у нормальній країні, де не будуть красти, дурити, вбивати.
Слава тобі, мій дорогий Любомире, вже у твоєму йменні закладена суть життя: любов і мир. Хай вона збувається повсякдень і повсякчас! Будь справжнім українцем, великим патріотом.
Слава Україні!
Героям Слава!
Твій дід Євген ХОТИМЧУК
Вісниківці щиро вітають з народженням Любомирчика головного редактора та його заступника - діда Євгена та батька Володимира Хотимчуків. Зичимо здоров'я маленькому, батькам, Божого благословення та щасливої долі Любомирчику!
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!